Маневиччина провела в останню земну дорогу ще одного свого земляка, мужнього українського захисника Володимира Віннічука.
Володимир Анатолійович народився та виріс у селі Будки, інформують у селищній раді. Після одруження оселився в Гуті-Лісівській, де прожив більшу частину свого життя. Тут він працював, виховав трьох дітей та радів трьом онукам. Навіть після розлучення залишився жити у цьому селі, яке стало для нього рідним. Як і багато його односельців, не цурався жодної роботи, їздив на заробітки, займався господарством, був щирим, добрим і спокійним чоловіком. Саме таким його назавжди запам’ятають друзі та знайомі.
Коли настав час стати на захист Батьківщини, без вагань долучився до одного з волинських підрозділів Збройних Сил України. Із травня 2024 року він сумлінно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рубежі рідної держави від ворога.
На жаль, життя воїна обірвалося 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк на Донеччині. Тривалий час захисник вважався зниклим безвісти. Майже два роки рідні жили вірою та надією, чекали на добру звістку, однак найгірші побоювання підтвердилися.
Чин похорону звершили у Свято-Різдво-Богородичному храмі. Під звуки Державного Гімну України та з усіма військовими почестями бійця поховали на місцевому кладовищі. Квіти, сльози, молитви та тиша, сповнена невимовного болю, супроводжували його останню дорогу.
«Володимир Віннічук назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній воїн, люблячий батько й дідусь, відданий син та патріот своєї держави.
Висловлюємо щирі співчуття мамі, дітям, онукам, усій родині, друзям і побратимам полеглого захисника», – йдеться у повідомленні.
