Майя Грищук з села Ощів, що на Волині, здійснила мрію дитинства — жінка вирощує півонії на шести сотих землі біля батьківської хати.
Садівниця розповіла Суспільному: на півонієвому полі росте орієнтовно 200 сортів квітів.
Півонії як спогад про дитинство і бабусю
Ідея створити власне півонієве поле у волинянки з’явилася, коли розпочалася війна. Щороку колекцію поповнює новими сортами.
“Коли я була маленькою, у нас під хатою завжди цвіли півонії. Вони були дуже пахучими. Їх насадила моя бабуся. І в пам’ять про неї я створила це маленьке, але моє власне півонієве поле”, — говорить жінка.
До створення квіткового поля долучалася і мама.
“Всі півонії ми з мамою садили разом. Я ямки копаю, вона садить. У неї легка рука, від неї все приймається”, — говорить садівниця.
Колекція у 200 сортів
Зі слів волинянки, першою квіткою в її колекції стала півонія сорту “Рубра Плена”. Нині на полі росте понад 200 сортів півоній різних кольорів і термінів цвітіння.
“Я їх не рахувала, бо вони поступово додавалися. Тут є простіші, дорожчі, колекційні сорти. Я беру те, що мені подобається”, — розповідає Майя Грищук.
Спочатку жінка вирощувала квіти виключно для себе. Згодом волинянка почала робити букети та ділитися посадковим матеріалом з охочими.
“Люди хотіли, щоб я поділилася цією красою з ними. Тепер саджу трохи зрізочних сортів. Роблю букети від душі. Стараюся в кожну квітку вкласти частинку своєї душі”, — каже волинянка.
Догляд за квітами — це щоденна праця
На полі жінки ростуть півонії різних термінів цвітіння. Завдяки цьому квіти розпускаються поступово.
“Найраніше цвітуть червоні півонії. Потім пастельні, за ними рожеві. У мене все вперемішку посаджено, тому поле цвіте приблизно місяць. Ще залежить від погодних умов”, — говорить садівниця.
За красою, з її слів, стоїть щоденна праця. Усі роботи на полі — вручну.
“Квіти треба просікти, підживити, покропити від хвороб. Восени потрібно все зрізати і підготувати поле до зимівлі. Якщо цього не зробити, можуть загнивати корені”, — каже жінка.
Цього року частина ранніх сортів постраждала від весняних заморозків, але все таки розквітла.
“Тут відпочиваю душею”
Майя Грищук виховує двох синів-двійнят. Діти цікавляться маминим захопленням.
“Вони тішаться маминими квітами. Вчора син сказав, що я заслуговую, щоб до мене телебачення приїхало, бо я дуже багато праці вкладаю в те поле”, — говорить волинянка.
За її словами, робота на полі залишається для неї улюбленою справою, попри значні витрати часу та сил.
“Коли я приходжу на поле, то тут відпочиваю душею. Бо тілом тут не відпочинеш. І хочеться сюди приходити знову і знову”, — каже садівниця.
