Лідія Бажинова з Камінь-Каширська — ліквідаторка наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Працювала кухарем, у 1986 році протягом двох тижнів готувала їжу для тих, хто боровся з наслідками катастрофи. Тоді їй було 19 років.
Зараз вона голова Камінь-Каширської районної добровільної громадської організації “Спілка Чорнобиль”, яка об’єднує людей та підтримує соціальні ініціативи, спрямовані на допомогу учасникам ліквідації. Суспільному вона розповіла свою історію перебування у зоні відчуження.
У 1986 році Лідії Бажинова закінчила Нововолинське училище за спеціальністю кухар і почала працювати у кафе у селі Сошичне.
“Чула, що Чорнобиль зірвався, але не знала, що то таке. Проробила тиждень в Сошичні, і мене забрали на Чорнобиль — сказали, що їду в Київ, у табір, дітей кормити. Приїхали ми в Київ, там стоїть автобус — на ньому написано “Чорнобиль”, — пригадує Лідія Бажинова.
Каже, що з Києва весь час їхали лісом. Сосни стояли наче погорілі, будинки й колодязі у селах — забиті, плівкою обтянуті. Людей ніде не зустрічали — лише на блокпосту та в Прип’яті.
Готувала їжу для військових та поліціантів у селі Старі Соколі Іванківського району. Серед них найбільше запам’ятала одного поліціянта, який отримав велику дозу опромінення й відмовлявся від їжі та питва.
“Він каже: “Я знаю, що довго не буду, я заради сімʼї тут”. То можеш у відпуск піти. Він: “Ні, я буду тут служити, поки здоров’я хватить, щоб квартиру получити для сім’ї, бо двоє діток і дружина вдома”, — розповідає кухарка.
Зі слів волинянки, через роки вона знову приїхала на те місце — хат не побачила, бо вони повзростали у землю, а дерева були у два-три рази вищі за хати.
“Як нагороджували нас грамотами, був такий полковник Кришенбаум — він казав: “За п’ять лет аукнется оно”. За п’ять років я виходжу заміж, і почалися болячки”, — зізнається Лідія.
Раніше жінка отримувала путівки на оздоровлення, але під час війни цей процес зупинили. Ліквідаторам лише надають грошову компенсацію за санітарно-курортну путівку.
“Спілку Чорнобиль” Лідія Бажинова очолила у 2014 році. З її слів, у 1986 році в громаді було зафіксовано 116 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, нині є 41, у селі Сошичне — десять.
