Військовослужбовиця Юлія на позивний “Фурія” — інструкторка з тактичної медицини в 14 ОМБр. Раніше жінка працювала у фармацевтичній сфері та розвивала власну справу, а тепер передає бійцям навички виживання у “війні дронів”.
Про сьогодення бійчині та її нестандартний підхід у навчанні розповіли на Youtube-каналі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
У волинську бригаду “Фурія” потрапила в 2024 році. У цивільному життя займалися медициною — має 21 рік медичного стажу, з них впродовж 20 років працювала в амбулаторії сімейної медицини, була завідучою аптек і мала бізнес у цій сфері.
Основний акцент на навчаннях з тактичної медицини для бійців 14 бригади, зі слів Юлії, полягає у відпрацюванні навичок з порятунку життя та в послідовності роботи з пораненими побратимами, аби не втратити життєво важливого часу.
“Дуже великі зміни внесли у всі навчальні процеси, не тільки в курс тактичної медицини, але і в інженерну підготовку, і в тактичну, і у вогневу. Великі зусилля покладаються на те, аби хлопцям надати по максимуму знань безпосередньо від інструкторів, які мають бойовий досвід і досвід в роботі”, — каже інструкторка.
Інструкторка з такмеду говорить: найбільше схвалення своєї праці отримує тоді, коли захисники після виходу з позицій розповідають, як отримані знання з домедичної допомогли на полі бою.
“Навчати людей важко. В галузі тактичної медицини ти оту подяку отримуєш тоді, коли розумієш, що ті знання, які ти намагався донести, вміння, які хотів їм показати, вони засвоїли і змогли використати на порятунок чийогось життя”, — розповіла Юлія.
Зі слів “Фурії”, кожен українець має вміти користуватися засобами для надання домедичної допомоги, враховуючи всі види обстрілів і всю зброю, яку використовує РФ проти України.
“Знати, як користуватися турнікетами, вміти використати той самий бандаж чи інший перев’язочний матеріал для того, аби допомогти пораненому, постраждалому чи в місті, чи в селі, чи на полі бою, незалежно від того, де трапилася критична ситуація”, — зазначила інструкторка.
Найбільше побажання для військовослужбовців — постійно вчитися і могли самостійно дати собі раду у випадку поранення на полі бою, у “червоній зоні”, адже характер війни змінився і, відповідно, змінився характер поранень.
