Маловідома локальна подія Маневиччини – «Авіакатастрофа між селами Замостя та Лишнівка (1950-і роки). В Маневицький краєзнавчий музей надійшов новий музейний предмет кулемет, свідок цієї катастрофи.
Деталями знахідки поділився директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич, – інформує ВолиньUA.
Подія між селами Замостя та Лишнівка:
Інформація про падіння радянського військового літака, у районі між селами Лишнівка та Замостя в урочищі Порохниця, в першій половині 1950 років (найчастіше вказується 1952 рік), здебільшого базується на спогадах місцевих старожилів та краєзнавчих дослідженнях, оскільки військові архіви СРСР того часу були суворо засекречені. Документальних підтверджень у відкритому доступі вкрай мало.
Свідчення:
Місце падіння миттєво було оточене військовими підрозділами КДБ та внутрішніх військ. Мешканцям села суворо заборонялося наближатися до об’єкта, а будь-які згадки про інцидент припинялися. За спогадами уламки літака вивозили вантажівками під покровом ночі протягом кількох тижнів. Місцеві мешканці знаходили деталі обшивки та металеві елементи, які пізніше використовувалися в господарстві.
Причина секретності:
Причиною секретності, на мою думку є те, що на той період на Волинському Поліссі активно діяли загони УПА, тому будь – які втрати радянської авіації в цьому регіоні приховувалися, щоб не створювати вигляду вразливості армії перед повстанцями.
Обставини та тип літака:
Аварійна посадка, або падіння винищувача. Літак загорівся в повітрі та впав у болотисту місцевість лісового масиву, в урочищі Порохниця неподалік села Замостя. Екіпаж загинув. Ймовірно це був стратегічний бомбардувальник, або важкий транспортний літак (місцеві згадують про «величезну машину»).
Музейний предмет кулемет:
В Маневицький краєзнавчий музей надійшов музейний предмет який є свідком 70 річної локальної події на Маневиччині, а нині проходить наукову інвентаризацію. Кулемет пролежав в багнюці більше 70 років за 300 метрів від вирви куди впав літак.
“Будемо дуже раді, якщо хтось відгукнеться та доповнить новими дослідженнями, спогадами жителів навколишніх сіл, а військові експерти про тип кулемета”, – йдеться у дописі.








