37-річний боєць стрілецького батальйону поліції Волині, лейтенант Сергій Половинченко на позивний Wolf з Ковеля служить у стрілецькому батальйоні Волині.
Історію чоловіка та те, що спонукало його піти на військову службу розповіли у Нацполіції Волині.
Повномасштабне вторгнення Сергія Половинченко зустрів на службі в підрозділі поліції охорони в Ковелі. Весь особовий склад зібрали по тривозі.
“Спочатку була розгубленість. Потім прийшла злість. Страх був, але він не паралізував. Більше було відчуття відповідальності — за родину, за людей, за форму, яку ношу”, — пригадує чоловік.
Сергій Половинченко розповідає, що зрозумів те, що хоче на службу у бойовий підрозділ, коли почали гинути друзі та знайомі. Близькі відмовляли, проте рішення вже було прийняте.
“Зрозумів, що стояти лише в тилу для мене замало. Я хотів бути там, де можу реально стримувати ворога”, — говорить військовослужбовець.
Нині військовослужбовець служить інспектором відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення Нацполіції Волині.
Каже, що найбільше запам’ятався виїзд на позиції по “сіряку”, тиша перед першим обстрілом і дивне відчуття, що мозок працює дуже спокійно, ніби на автопілоті.
“Потім втягуєшся, поруч — надійні колеги, і єдина мотивація для всіх — нищити тих, хто прийшов на нашу землю. Ти починаєш інакше дивитися на життя. Менше ілюзій, більше цінності до простих речей”, — говорить Сергія Половинченко.
З його слів, найважче — це фізичне виснаження, моральні втрати побратимів та відповідальність за кожне рішення.
