Чотири жінки із селища Благодатне біля Нововолинська — Інна Галяс, Оксана Поліщук та Лариса Гнатюк — із перших днів повномасштабної війни на волонтерській кухні готують домашні страви для пенсіонерів, переселенців та захисників.
Упродовж дня жінки увесь робочий процес фіксують на камеру. Рік тому вони створили свій YouTube-канал, де мають майже дві тисячі підписників. Там підписникам звітують про виконану роботу та приготовлені страви, а також діляться рецептами.
Суспільному “Господині з Волині” показали один день свого життя і роботи, а також розповіли про нього.
Зараз на кухні господинь удосталь начиння, а коли розпочинали волонтерську справу, розповідає Інна Галяс, не було ні ложки, ні виделки, ні каструлі. Зносили цілим селищем, хто що мав.
“Завжди на горі щось є, таке що треба і не треба, от підігнали ми собі буса з гаража — і давай з тої гори все спускати, і все стягувати на кухню: ложки, виделки, каструлі, миски, ну все”, — говорить Інна Галяс.
Голубці, котлети, вареники, млинці, картопляники — у морозильній камері завжди має бути щось про запас, каже волонтерка Лариса Гнатюк. Будь-якої миті військові чи волонтери можуть зателефонувати — і коробки із домашньою їжею від “Господинь з Волині” їдуть на фронт.
Останній часом донатів від людей поменшало, тож господиньки заробляють на продукти самі: готують напівфабрикати, заморожують і продають для того, щоб закупи продуктів.
“Це калясочка ще моєї внучки. Вона її викатала, а тепер я вже 4-й рік нею катаюся. Вожу продукцію. Вона така устойчіва, нам Роня кальоса обслуговує, накачує. Отак вона хороша в нас, надьожна подруга”, — говорить волонтерка Оксана Поліщук.
На волонтерській кухні щодня працює три пари рук. Аби не помічники – впоратися було б важко, кажуть господині. За чотири роки багато жінок із Благодатного, Нововолинська та навколишніх сіл стали їм підтримкою і також долучалися до волонтерського приготування їжі.
Об 11:00 на волонтерську кухню починають сходитися пенсіонери та переселенці. Господині щодня готують обіди й для них.
“Спецзаказ — пиріжки з капустою, дуже смачні. В них всі пиріжки смачні і піца, але моя страсть — з капустою”, — каже переселенка з Бахмута Вікторія Сас.
Соціальна працівниця Валентина Смаль каже, що щодня приходить на волонтерську кухню, тут бере обіди для одиноких пенсіонерів та розносить їм по домівках.
Волонтерки мріють: як закінчиться війна — накрити стіл у Благодатному від Будинку культури до селищної ради та цілим селищем святкувати перемогу, а зараз, додають, поки ноги носять, поки руки роблять, то будуть працювати на своїй улюбленій кухні.
Відеоматеріал підготувала кореспондентка Іванна Білішук
