Всесвітній день боротьби з раком, 4 лютого – привід усвідомлено попіклуватися про своє здоров’я. Ця дата покликана не лякати статистикою, а підвищувати обізнаність з можливостями сучасного лікування онкологічних
захворювань, спонукати людей діяти вчасно й цілеспрямовано. Лікарі Волинського обласного медичного центру онкології наголошують: профілактика, регулярні огляди, рання діагностика суттєво підвищують шанси на успішне лікування.
В онкохімієтерапевтичному відділенні закладу пацієнти проходять один із ключових етапів лікування – курси хімієтерапії. Тут побувала журналістка Район.Медицина – поспілкувалася із завідувачем відділення Ігорем Чоплаком, оглянула палати, послухала історії пацієнтів і поділиться власною.
У Волинському медичному центру онкології від часу заснування більш як 70 років тому працювали хіміотерапевти – спочатку на базі хірургічного відділення, згодом – в окремому структурному підрозділі. Зараз в онкохімієтерапевтичному відділенні працюють сім лікарів, 14 медичних сестер, 11 санітарок і психолог. Колектив оновлюється – у штаті є молоді працівники серед лікарів і медсестер.
«Успішна робота відділення тримається передусім на професійній та згуртованій команді. Тут працюють висококваліфіковані лікарі, віддані своїй справі фахівці – Людмила Бубенова, Світлана Дмитрієва, Сергій
Спектрук, Оксана Килинич, Юлія Бокій, Наталія Малімон. Приємно чути від пацієнтів теплі відгуки про роботу медичних сестер за уважне ставлення, терпіння й турботу під час лікування. Вони високо оцінюють працю санітарок, які забезпечують належні умови перебування у відділенні. Фаховість, взаємна підтримка й людяність створюють атмосферу довіри для пацієнтів. Я пишаюся нашим колективом!» – з теплотою говорить про колег завідувач Ігор Чоплак, онколог вищої кваліфікаційної категорії.
У закладі він працює з 1999 року, онкохімієтерапевтичне відділення очолив у 2016 році.
У червні 2022 року відкрили реконструйоване онкохімієтерапевтичне відділення – його перенесли в окрему будівлю на території онкоцентру, зробили ремонт, облаштували дво-, три- й чотиримісні палати, маніпуляційні та оглядові приміщення, сестринську й ординаторську. У відділенні – 45 ліжкомісць, щодня на лікування прибуває близько 40 чоловік.
У нашій розмові Ігор Іванович докладно розповідає про інновації в хімієтерапії, роботу лікарів і медсестер відділення та співпрацю з пацієнтами.
Якісний прорив в онкології та хімієтерапії
«В хімієтерапії відбулися разючі зміни за час моєї роботи. Пригадую, раніше пацієнти лежали по два тижні, практикувалися кілька схем лікування. В день поступало в середньому п’ять пацієнтів – і це вважалося тоді великим навантаженням. З 2003 року підходи до лікування радикально змінилися – відбувся якісний прорив загалом в онкології: з’явилися нові обстеження, апаратура й методики лікування, різні препарати, нові схеми й підходи.
Практикується таргетна та імунотерапія. В сучасній онкології нема такої локалізації захворювання, яку не можна було б лікувати хіміотерапією. Цикли лікування стали короткими – в основному від одного до трьох днів. Велику роль в успішному лікуванні зіграло фінансування – ми практично на 100% забезпечені хімієпрепаратами, принаймні медикаменти першої та другої лінії у нас завжди в наявності», – розповідає Ігор Іванович.
Він коментує статистику лікування: «За 2024 рік в онкоцентрі пролікували 11 177 пацієнтів, у 2025 році – 12 068, по відділенню хімієтерапії – це відповідно 7 299 та 8 114 пацієнтів. Цифри свідчать, що хімієтерапія є основним методом лікування для 67% від загального числа пацієнтів онкоцентру».
Ланцюжок лікування пацієнта – від встановлення діагнозу до проходження курсу хімієтерапії
Після звертання до сімейного лікаря й направлення до вузького спеціаліста, пацієнт проходить ряд обстежень. У разі встановлення онкодіагнозу, ще на поліклінічному етапі відбуваються консультації кількох спеціалістів МОК
(міждисциплінарної онкологічної комісії) – хірурга або гінеколога в залежності від виду захворювання, променевого терапевта й хімієтерапевта.
Разом вони складають індивідуальний план лікування кожного пацієнта, в якому передбачають при необхідності додаткові обстеження, госпіталізацію, операцію, променеву і/чи хімієтерапію, строки їх проведення. Якщо хімієтерапію проводять перед операцією, то її завдання – зменшити розмір пухлини для менш травматичного хірургічного втручання.
Післяопераційна хімієтерапія покликана «зачистити» місце видалення пухлини від залишкових ракових клітин, щоб зменшити ризик повернення хвороби. При деяких захворюваннях пацієнти проходять регулярні курси хіміотерапії
пожиттєво.
Ігор Іванович деталізує: «Наприклад, пацієнту призначили хімієтерапію. Згідно із записом, пацієнт приходить на прийом в поліклініку в кабінет №103, лікар робить запис в медкарті про госпіталізацію й спрямовує в приймальне відділення. Там людину зважують, вимірюють, вносять дані в електронну систему. Тоді пацієнт потрапляє у відділення. Медсестра заповнює титульну сторінку історії хвороби й проводить у палату. Історію хвороби розглядаю я як завідувач відділення й лікуючий лікар. Ми розписуємо схему лікування й робимо призначення – підбираємо препарати, вираховуємо дозування.
Далі призначення йде до старшої медсестри, яка відповідає за медпрепарати. Маніпуляційні сестри отримують від неї ліки на кожного пацієнта, роблять ін’єкції згідно з листком призначень впродовж кількаденного прийому хімієпрепаратів. Схеми бувають різні – від 4 і більше курсів з різними інтервалами між прийомами. Таким чином, пацієнт періодично лягає у відділення до завершення усього курсу лікування. Далі обстеження показують, як організм зреагував на терапію – чи є покращення, чи потрібне подальше лікування та яке саме».
Фактор часу, терпіння пацієнта й співпраця з лікарем
Для складання індивідуального плану лікування кожного пацієнта лікар мусить уважно вивчити результати обстеження, підібрати оптимальний для його стану здоров’я препарат, з максимальною точністю вирахувати
дозування. Всю інформацію по кожному пацієнту він зобов’язаний ввести в електронну базу. Водночас пацієнт у стані стресу й очікування може хвилюватися, емоційно «напосідати» на лікарів і медсестер. Тут може допомогти психолог – з оптимістичним налаштуванням на непросте й токсичне для організму лікування, прийняття ситуації й співпрацю з лікарем.
Для полегшення довготривалого процесу лікування зараз існують спеціальні порти для ін’єкцій, які пацієнт може носити тривало, без необхідності щоразу травмувати організм. Розроблені рекомендації з харчування при різних
формах онкозахворювань, які полегшують перебіг й стан при лікуванні.
Важливо, щоб пацієнт дотримувався всіх приписів, а також інформував свого лікаря про зміни в самопочутті для необхідного коригування в процесі лікування. Врешті, перед початком хімієтерапії пацієнту варто ознайомитися
з наявними інформаційними матеріалами, рекомендаціями й порадами – знати, до чого готуватися фізично й морально.
«Оптимісти живуть довше!»
В одній з палат відділення – чотири жінки. Вони в хусточках. Троє з них саме під крапельницями. Вітаюся, питаю, як настрій. Вони дружно розповідають:
«Тут уважні й ввічливі лікарі й медсестри. Вони терплячі, все нам пояснюють й стараються полегшити лікування, підняти нам настрій. В палаті тепло, комфортно. Постіль нова й м’яка, гарна – як вдома! Сестрички наглядають,
заходять часто. Ми тримаємось…» .
Пані Ольга з Володимира вже збирається додому. Розповідає, що захворіла у 2011 році, відтоді переживала періоди ремісії, та хвороба поверталася. Тому вона час від часу проходить лікування в цьому відділенні. Жінка визнає, лікування непросте, але вона не втрачає життєлюбства й намагається більше дослухатися до власних потреб, бажань і мрій, якісно й різноманітно проводити час, коли хвороба відступає, мандрує.
Ділюся власною історією лікування від раку молочної залози. У 2019 році під час профілактичного огляду у Волинському онкоцентрі в мене діагностували РМЗ І стадії. Після операції в мамологічному відділенні я проходила курс хімієтерапії в цьому онкохімієтерапевтичному відділенні. Пригадую зараз, скільки професіоналізму, уваги й турботи проявили лікарі, медсестри онкоцентру. Мені пощастило – це було лише чотири прийоми хімієпрепаратів.
Довелося пережити повну втрату волосся, зайву вагу, рясні нічні потовиділення, постійну сильну нудоту, розлади шлунку, біль у тілі, сильну загальну слабкість. Та з часом ці гострі симптоми минули. Під час лікування по можливості продовжувала працювати журналісткою, педагогинею – відвідувала публічні події, брала інтерв’ю, проводила заняття гуртка «Юний журналіст» в Палаці учнівської молоді. Отримала величезну підтримку
родини, друзів, колег і вихованців, героїв своїх публікацій, незнайомих людей.
Мій організм прийняв лікування хімієпрепаратами, і дотепер в мене ремісія. Раз на рік я проходжу повне обстеження в онкоцентрі – це аналізи крові, мамографія, комп’ютерна томографія. До слова, планові щорічні КТ за
попереднім записом для пацієнтів безкоштовні. Особливо важливий настрій, бо «Оптимісти живуть довше!», за словами хірурга-мамолога онкоцентру Володимира Федорчука.
Лікуватися, працювати й повноцінно жити
Онкозахворювання відомі з найдавніших часів, і захворіти може будь-яка людини незалежно від статку чи статусу. Звичними у медіа стали повідомлення про лікування від раку всесвітньовідомих кінозірок, популярних виконавців, членів королівських родин і президентів. Подолавши табу на публічність, відомі українці діляться власними історіями боротьби з раком. Днями про свій досвід лікування й проходження курсу хімієтерапії у Волинському онкоцентрі в медіа та соцмережах розповіла Софія Матюшенко, заслужена артистка України, солістка Волинського музично-драматичного імені Тараса Шевченка.
Досвід пацієнтів, які дбають про здоров’я й досягають суттєвого прогресу в лікуванні, свідчить: в ХХІ столітті можливо проходити хіміотерапію, при цьому продовжувати займатися улюбленою справою й отримувати радість
від життя.
Маша ПИЛИПЧУК
Фото зустрічі у Волинському обласному медичному центрі онкології авторки
Групове фото лікарів відділення надані Ігорем Чоплаком
