Миколі Чабану з Каменя-Каширського виповнився 101 рік. Довгожитель сам доглядає господарство, тримає козу і щодня виконує фізичні вправи.
Суспільному пенсіонер розповів: за його плечима — десятки років роботи водієм вантажівки та тисячі кілометрів доріг. Чоловік певен: секрет його довголіття — щоденна зарядка і жодної ліні.
“Якби гімнастики не робив би, то ноги заклякли б. А так ще пальці роблять. Ще в магазин сам ходжу. Ще й випив би, але дочка ховає (алкоголь)”, — жартує чоловік.
Микола Чабан народився 19 грудня 1924 року. Щодня він рано прокидається і йде годувати і доїти козу. Чоловік каже: без роботи і руху себе не уявляє.
Волинянин навчався у польській школі. У родині було восьмеро дітей. Коли почалася Друга світова — на фронт забрали його батька. “Він погиб молодий — в сорок один рік”, — пригадує довгожитель.
Після війни Микола Чабан одружився, за дружину обрав дівчину з сусіднього села.
Разом подружжя виховало трьох дітей. Зараз у Миколи Степановича є шість внуків і 13 правнуків.
“Що тут сказати — ще дід сам себе обслуговує, ще з ним біди, як то кажуть, немає. Він собі сам козу подоїть, ще їсти зварить, не глухий. Ще й спортом займається, бо хоче ще прожити”, — розповідає його донька Ольга.
За сто один рік, каже чоловік, ніколи не гнався за легким життям і завжди намагався бути корисним. Його донька каже: зараз батько живе у звичному для себе ритмі і власним прикладом доводить: активність і праця не мають вікових меж.
