Міністерство оборони України підготувало зміни до переліку захворювань, які визначають непридатність до військової служби. Йдеться про можливе скорочення списку хвороб, що раніше автоматично давали статус «непридатний».
У разі ухвалення цих змін частина медичних станів більше не буде безумовною перепоною для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Про це повідомила спеціалістка медичного права Наталія Лісневська, аналізуючи ініціативу оборонного відомства, передає Район.Медицина.
За її словами, рішення напряму пов’язане з кадровим дефіцитом у Збройних силах України. В умовах тривалої війни держава намагається розширити коло осіб, які можуть бути визнані придатними до служби, зокрема для тилових та допоміжних підрозділів.
Чому переглядають перелік хвороб
Серед ключових причин змін експертка називає дві.
Перша – критична нестача особового складу. Через бойові втрати та виснаження ресурсу мобілізації Міноборони шукає можливості збільшити кількість людей, яких можна залучити до служби.
Друга – недосконалість нинішньої системи ВЛК. Чинний перелік включає понад 100 груп захворювань і тисячі діагнозів, але, за словами юристки, медичні комісії часто працюють у «конвеєрному» режимі. Глибинна діагностика проводиться рідко, а оцінка стану здоров’я нерідко обмежується поверхневим оглядом. Якщо у людини немає явних симптомів, її можуть визнати придатною навіть за наявності хронічних проблем.
Можливі наслідки для мобілізації
Наталія Лісневська називає потенційні наслідки для мобілізації.
Зокрема, збільшення кількості осіб, придатних до служби.
«Скорочення переліку хвороб може призвести до того, що більше людей будуть визнані придатними для військової служби або для служби в тилових/підтримуючих підрозділах. Це частково вирішує проблему нестачі людей. Однак це також створює ризик, що ті, хто реально має серйозні проблеми зі здоров’ям, будуть мобілізовані, якщо зміни будуть застосовуватися надто широко», – каже Наталія Лісневська.
Друге – це реальні медичні ризики для людей з хворобами. Якщо перелік захворювань скоротять без чітких медичних критеріїв, люди із серйозними чи хронічними проблемами можуть бути допущені до служби без належної оцінки ризику для здоров’я.
Це може призвести до загострення хронічних захворювань у військових умовах, фізичного та психологічного перевантаження, підвищенго навантаження на медслужбу ЗСУ в майбутньому.
Зараз у чинному порядку ВЛК оцінюють понад 100 видів захворювань і тисячі конкретних діагнозів, і навіть легкі стані інколи впливають на придатність залежно від ступеня.
Третім потенційним ризиком спеціалістка з медичного права називає соціальну нерівність й несприйняття.
Якщо люди з подібними хворобами будуть мобілізовані або зараховані до служби з огляду на скорочений перелік, це може викликати негативну реакцію суспільства – особливо серед родичів і тих, хто сам проходив ВЛК; суперечки про справедливість і безпеку; підвищене недовіру до медкомісій і системи призову.
Ще один потенційний ризик – рівень медичного захисту військових.
«Існує й інша сторона: якщо змінити підхід так, щоб оцінка придатності була не формальною, а комплексною, з урахуванням фактичного стану здоров’я, це може знизити фактичні ризики. Решетилова підкреслює необхідність комплексної оцінки, а не механічного виключення хвороб. Це потребує модернізації медкомісій, можливого впровадження глибшої діагностики та чітких критеріїв для кожної хвороби», – каже Наталія Лісневська.
Спеціалістка з медичного права відзначає і потенційний ефект на мобілізацію та обороноздатність. Зокрема, за її словами, в умовах тривалої війни ефективність мобілізації залежить не лише від кількості, а від якості та стану підготовки людей, які залучаються. Перегляд переліку може підсилити кількість, але потенційно послабити оперативність і якість служби, якщо придатність визначатиметься не за реальним фізичним станом.
За словами Лісненвської, скорочення переліку хвороб, які визначають непридатність до служби – це реакція Міноборони на дефіцит особового складу під час війни. Це рішення може дати змогу залучити більше людей до служби, але водночас ставить нові виклики: забезпечення безпеки здоров’я військових, підтримання довіри до медичних комісій і справедливості в оцінці придатності.
«Ключове питання – як саме реформуватимуть медичну оцінку, щоб вона була справедливою, професійною і безпечною для людей, та ефективною для оборони. Якщо зміни будуть поверхневі, це може створити як медичні, так і соціальні проблеми; якщо ж окрім скорочення переліку впроваджуватимуться нові стандарти оцінки, це може стати позитивною модернізацією системи», – застерігає Лісневська.
Тому, заява про скорочення переліку хвороб, що визначають непридатність до військової служби, виглядає не як реформа, а як адміністративна відповідь на кадрову кризу, замаскована під «комплексний підхід», зазначає вона.
«Формула «оцінювати не хворобу, а загальний стан» звучить правильно, але в українських реаліях ВЛК це ризикована абстракція, а не гарантія справедливості», – каже Наталія Лісневська.
Також вона виділяє чотири ключові проблеми таких змін.
Перша – це те, що система не готова до «комплексності».
Комплексна оцінка можлива лише за умов глибокої діагностики, часу на обстеження, мультидисциплінарного підходу, персональної відповідальності. Нічого з цього масово не існує.
На практиці ВЛК працюють у режимі конвеєра, мають обмежений доступ до діагностики, часто керуються не клінічним мисленням, а «інструкцією згори». У таких умовах скорочення переліку хвороб не робить оцінку якіснішою, а навпаки – знімає запобіжники.
Проблема №2: зсув відповідальності з держави на людину. Фактично держава каже: «Тепер ти не автоматично непридатний — доведи, що тобі справді погано».
Це означає, що люди з хронічними, прикордонними або нестабільними станами опиняються в зоні ризику; відповідальність за наслідки служби перекладається на саму людину; реальні ускладнення здоров’я проявляться вже під час служби, а не на етапі відбору.
Лісневська називає це не профілактикїою, а відкладеною медичною катастрофою.
Проблемою №3 Наталія Лісневська називає короткостроковою вигодою та довгостроковими втратами.
«Так, у короткій перспективі кількість «придатних» зросте, статистика мобілізації покращиться. Але далі зросте кількість списань зі служби через загострення, збільшиться навантаження на військову медицину, підрозділи отримають людей із обмеженою витривалістю, а командири – додаткові проблеми з боєздатністю. Армія – це не просто “закрити штат”. Це про функціональність», – перекнана Лісневська.
Четвертою проблемою медична юристка називає удар по довірі до держави
За її словами, коли люди бачать, що правила змінюються не з медичних причин, а через дефіцит ресурсу, межа між «придатний» і «непридатний» стає розмитою, рішення ВЛК різняться залежно від регіону та навантаження, це підриває довіру до системи загалом – і до мобілізації, і до держави.
Що тут насправді відбувається
Ключове питання – як саме реформувати медичну оцінку. Якщо зміни будуть поверхневими, це створить як медичні, так і соціальні проблеми. Справжня модернізація вимагає іншого порядку: спочатку – оновлення ВЛК, потім – стандарти діагностики, і лише після цього перегляду — перелік захворювань.
«Це точно не реформа. Це оптимізація ризику для системи за рахунок ризику для людини. Якщо держава справді хоче «комплексного підходу, то логіка мала б бути зворотною: спочатку – модернізація ВЛК, потім – стандарти діагностики, лише після цього – перегляд переліків», – каже Лісневська.
