Американські фермери були змушені знищити мільйони тонн швидкопсувних фруктів та овочів через карантин і зупинку роботи ресторанів. Відповідні кадри облетіли весь світ.
Українські агровиробники також підраховують збитки через закриття ринків: тонни продукції продані за безцінь або гниють.
Утім, для фермерів в Україні це не єдина проблема. Крім карантину, вони зіткнулися з нечуваною посухою та іншими екстремальними змінами погодних умов.
Великих втрат зазнали виробники зерна і фермери, які вирощують фрукти та овочі. Найбільше не пощастило агровиробникам на півдні і сході України – Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської та Запорізької областей.
Звісно, прогнози – справа невдячна, протягом року залежно від погоди їх переглядатимуть, проте повторити рекорд урожаю 2019 року – 75,1 млн тонн – у 2020 році навряд чи вийде.
Засуха в Україні почалася в липні 2019 року. У деяких центральних і південних районах в осінньо-зимовий період випало всього два-три дощі. Частині фермерів довелося сіяти в сухий грунт, а зима була безсніжною.
Відсутність дощів в Україні та зміління річок Держводагентство назвало гідрологічною посухою.
“Норма опадів – 160 мм за холодний період, а, наприклад, в Ізмаїльському районі Одеської області випало 30 мм. Там – критичний стан”, – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.
Регіональний менеджер компанії Corteva Agriscience в Україні Антон Крючков повідомив, що, за даними метеорологічних служб, протягом зими випало на 70% менше опадів порівняно із середнім показником за останні десять років.
Є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.
У березні і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини нічні заморозки. “На поверхні ґрунту температура сягала мінус 10-20 градусів. Це були екстремальні заморозки”, – пояснює Адаменко.
Посіви, які пережили заморозки і посуху, 14-16 квітня чекали пилові бурі. У 2020 році вони були не лише на півдні України, а й в Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях. У результаті частину посів повидувало вітром чи позаносило пилом.
“Відсутність достатнього рівня зволоження у верхньому шарі ґрунту, відсутність рослинного покриву в цей час на полях, а також недостатнє структурування ґрунту призвели до розвитку активної вітрової ерозії.
Особливо сильно і нетипово це проявилося в регіонах Полісся на легких за гранулометричним складом ґрунтах”, – зазначає заступник директора агробізнесу “Кернел” з виробництва Костянтин Шитюк.
За його словами, є ризики зменшення ефективності ґрунтового захисту, однорідності появи сходів культур, порушення глибини розміщення насіння. Найбільш несприятливим наслідком вітрової ерозії може стати втрата гумусового шару ґрунтів.
Що кажуть аграрії
Алла Стоянова, власниця фермерського господарства “Стоянова, А.А” Ізмаїльський район, Одеська область:
— Ситуація на півдні Одещини катастрофічна. За нашими підрахунками, 70% озимини загинули: пшениця, ячмінь, ріпак.
Ми збирали інформацію саме по Бессарабії, респондентами стали близько 300 агропідприємств із земельним банком від 150 га до 10 тис га. Якщо не буде дощу у найближчі кілька днів, ще 11% посівів буде втрачено. З опитаних 12% сказали, що вони вже банкроти – кошти брати нізвідки.
У нас засуха другий рік поспіль. Були втрати і в 2019 році, а зараз – ще гірше. Якщо у підприємства земельні наділи в різних місцях, то якийсь відсоток їм вдасться зберегти – десь пройшла смуга дощу, десь упав туман. А ті, у кого 100-300 га, і їхні наділи в одному місці, втратили все.
