У Луцьку представники влади, бізнесу, громадськості та екологічних ініціатив об’єдналися, щоб напрацювати шляхи переходу громади до моделі поводження з відходами за принципом zero waste, – пише Еко.Район
6 вересня у Луцькому бізнес-просторі відбувся Zero Wаste Fest, де експерти, представники влади, комунальних служб та бізнесу обговорили виклики перед громадою на шляху до зменшення обсягів утворення відходів.
Згідно із статистикою, середньостатистичний мешканець Луцька продукує близько 300 кілограмів відходів щорічно.
«У 2024 році Луцьк став кандидатом міста з нульовими відходами. Згідно із цим, Луцьк має до 2028 року, саме тоді місто буде проходити аудит, скоротити обсяг викидів до 120 кілограмів з мешканця на рік», – зазначила Оксана Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради.
Як Луцьк планує досягти скорочення утворення відходів
Комунальні служби.
«У Луцькій громаді з 2016 року обсяг утворення відходів, які у кінцевому результаті потрапляють на полігон зберігання твердих побутових відходів, збільшився на 40 %», – наголосив Володимир Марценюк, директор Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс».
У Луцьку нині працюють три локації центрів сортування відходів «Чистий Луцьк» («Чистий Луцьк», «Чисте Довкілля» та «Чиста Громада»), що розташовані у районі вулиці Дубнівська (вулиця Транспортна, 7), на проспекті Соборності, 19б та поруч із входом до полігону зберігання твердих побутових відходів у селі Брище.
«У громаді планують відкрити ще дві локації, а саме на вулиці Грабовського (район ДПЗ), а також поблизу 25 школи», – зазначив Сергій Михалевич, керівник «Чистий Луцьк».
На локацію «Чиста Громада» можна привезти сміття, заплативши за прийом.
Водночас на локації можна відсортувати власні відходи, відтак за відсортоване сміття оплату не потрібно проводити.
Чи рентабельно це? – Так.
47% відходів, що нині утворюються в громаді, – це органічні відходи, які підлягають сортування, для вторинного використання.
Для утилізації відходів органічного походження у «Чистому Луцьку» є два 800 літрових компостери, які цілком покривають попит.
«Компостерами обладнані садочки Луцької громади, які використовують для власних потреб у догляді за грядками», – розповіла Оксана Лисак.
Щодо інших типів відходів, то:
- 12 % всього сміття пластик;
- 9% – папір;
- 7% – скло;
- 7% – будівельні відходи.
«Якщо свідомо сортувати відходи, то скорочення утворення відходів із 300 до 120 кілограмів на мешканця громади виглядає абсолютно реальним, враховуючи частку сміття, яке підлягає переробці. Загалом відсортувати можна близько 70 %», – зазначив Володимир Марценюк.
Актуальності у громаді набуває відділ «Друге життя речам», суть якого полягає у тому, що мешканці міста можуть принести використані речі чи техніку у «Чистий Луцьк», а також прийти та отримати певні речі із тих, які залишили інші.
«Важливим для раціонального управління відходами є зміна свідомості, для цього необхідними є освітні заходи», – зазначила Оксана Лисак.
В освітньому плані «Чистий Луцьк» – це про екскурсії, які залишають істотний слід у свідомості школярів та молоді.
Зокрема у центрі управління відходами об лаштований освітній клас, оснащений столом із переробленого пластику, ручки з макулатури та інших речей, що вказують на практичність використання вторинної сировини.
«Загалом від початку роботи центрів управління відходами мешканці громади відсортували 75,5 тонн відходів»,– зазначив пан Сергій.
Для заохочення жителів громаді у Луцьку планують запровадити диференційовану оплату за відходи.
«Система диференційованої оплати за забір сміття вже працює в Європі, проте в Україні такої практики поки немає. Суть цієї системи полягає у тому, щоб за невідсортоване сміття жителі громади сплачували більше, ніж за те, яке відсортували», – зазначила очільниця відділу екології Луцької міськради Оксана Лисак.
Бізнес
В аспекті бізнесу яскравим прикладом свідомого управління відходами є misto.cafе. Заклад вже понад рік працює у режимі екологічної свідомості:
- Відмова від пластику, натомість металеві багаторазові соломинки для напоїв чи кришки з картону для кави з собою;
- Сортування відходів;
- Спільні цурокониці, замість одноразових стіків.
- Та інше.
Окрім більш звиклих практик управління відходами misto.cafе практикує й більш екзотичні, зокрема заклад збирає кавовий жмих, який передає для виготовлення свічок, котрі можна побачити безпосередньо у кафе.
«Важливо – знайти команду, яка окрім виконання прямих обов’язків, свідомо слідуватиме нашій політиці Zero Waste», – зазначила Анастасія Гуліта, спів засновниця закладу.
Значна частка відходів кафе – це органічні відходи. Заклад збирає всі органічні відходи, а це 5-6 50-літрових бочок на тиждень, та передає на переробку в органічне добриво.
«Пастернак БІО» Підприємство «Пастернак БІО» з 2019 року перетворює органічні відходи на екологічне добриво – біогумус, субстрати, вермікомпостери. Роблять це за допомогою спеціальних черв’яків – каліфорнійського хробака.
«У разі потреби готові переробляти весь обсяг органічних відходів Луцької громади. Для цього лише потрібен час – пів року, щоб побудувати компостери та вивести необхідну кількість черв’яків», – наголосила директорка «Пастернак БІО» Юлія Ютовець.
У Луцьку також працює «SODiUMS» – вироблення екологічної побутової хімії на розлив через автомати.
«Суть полягає у тому, щоб зменшити обсяги використання упаковки-пластику. До автомату можна прийти із власною тарою або скористатися наявною та набрати необхідну рідину», – зазначила Тетяна Таранюк, власниця «SODiUMS».
Повсякденне життя
Важливо дотримуватись правил сортування відходів і в повсякденному житті, зокрема яскравим прикладом такого колективного способу управління відходами є сім’я, під’їзд, будинок чи цілий житловий комплекс.
«Люди іноді сортують сміття, бо так заведено, а коли ніхто не бачить, то викидають усе разом. Тільки ж я вихожу з авто, то мешканці ЖК сортують свій смітник прямо перед контейнерами на вулиці», – поділилася Дар’я Аулова, голова ОСББ «Британія Хол 9а».
Пані Дар’я поділилася, що ОСББ уклало договір роздільного забору відходів з будинку, відтак у визначений термін приїжджають спеціалізовані авто та забирають різні типи сміття.
«Важливо привити практику сортування відходів змалечку. Так мої діти навчали дітей сусідів свідомого поводження з відходами, а ті навчали сортувати своїх батьків», – поділилася голова ОСББ.
Атмосфера Zero Waste Fest
Окрім представлення поточних питань управління відходами Луцької громади, що відбувалися на панельному обговоренні, форум також включав Гаражний розпродаж, де можна було, за донат, придбати вживані речі.
Організатори попіклувалися й про дітей, для яких провели тематичні активності для пізнавання азів свідомого поводження з відходами.
Також охочі мали можливість надати друге життя своїм старим речам на спеціалізованому майстеркласі.
Проте найбільшого резонансу набув «Розбір смітника», де наглядно продемонстрували, що містить пересічний контейнер із сміттям та яка частка із нього придатна для сортування.
У результаті розбору смітника встановлено, що 60% вмісту могло піти на переробку.
