Родина Сичів із села Кременець на Волині щосуботи випікає домашній хліб, а гроші, отримані з його продажу, передають на матеріали для маскувальних сіток військовим.
Господиня Наталія Сич розповіла Суспільному свій рецепт приготування хліба та як започаткували сімейну справу.
Жінка пече буханці для села другий рік. До цього її підштовхнув чоловік Андрій, а його на цю справу надихнули односельці.
“Запропонував дружині випікати. Знаю, що вона вміє дуже добре. То чому б ні? Чому б не спробувати. І так і пішло”, — сказав Андрій Сич.
Наталія додала: спочатку виклали оголошення у соцмережах, сподіваючись, що хтось придбає хліб. Жителі Кременця відреагували, почали дзвонити писати замовлення.
“І так випікали кожної суботи, свято не свято. В червні було в мене день народження, субота. Не подивилися, що день народження. Стали. Замісили. Розвезли”, — зазначила Наталія Сич.
Господиня готує хлібини на своїй кухні. Для приготування використовує воду, борошно, дріжджі, сіль, цукор та олію.
“Бо якщо не додати цукор, то воно повільніше сходить. Я коли розмішала дріжджі, сіль, цукор, то куштую на смак. Якщо підходить, тоді додаю борошно. Вимішую, поки тісто не стане еластичне, гарне, відставатиме від рук. А тоді додаю олію, бо з нею воно більш пухке”, — пояснила вона.
Хліб розвозять усією родиною на велосипеді. До цього долучаються діти — Мирослава, Ілля, Володимир та Руслан. Іноді є десять замовлень, а буває й більше, каже Наталія Сич. За буханець хліба люди донатять двісті гривень.
“Спочатку на хліб усе купляли самі. Цього разу староста привезла мішок борошна. Минулого разу мужчина із села Кременець привіз. Люди самі привозять борошно, а олію, дріжджі купуємо за власний кошт”, — сказала жінка.
Зі слів старости Копачівської сільської ради Руслани Турок, хліб у родині Сичів купляють усім селом.
“Оце вже другий рік поспіль так працюємо. Я вважаю, що вони великі молодці, маючи четверо діток, купу своїх проблем, вони все що можуть — віддають. І село наше дуже підтримало Наталчину ініціативу”, — сказала Руслана Турок.
Від продажу хліба торік зібрали понад 50 тисяч гривень, цього року — понад 60 тисяч, розповідає староста сільради. Ці кошти вона передає на матеріали для маскувальних сіток луцьким волонтерам. Особисто, каже, у руки волонтерці Оксані Романець, яка звітує, куди відправили зібрані гроші та що за них придбали.
