Півтора року служить в складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ Ірина з селища Турійськ. У війську волинянка обійняла посаду кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення.
Читайте також: Стало відомо, чому на Волині тривога тривала понад 3 години
Історію бійчині розповіли у пресцентрі ОМБр.
У школі волинянка мріяла стати психологом, однак через життєві обставини здобула фах кухаря. Працювала за спеціальністю в одній із пекарень Ковеля. Після повномасштабного вторгнення вслід за братом-військовим з 14 ОМБр також вирішила приєднатися до лав ЗСУ.
“Я планувала йти у князівську бригаду кухарем, але з початком повномасштабного вторгнення все перегралося. Та я не опустила руки й чекала свого шансу. Одного дня мені зателефонували з військкомату і повідомили, що є вакансії кухарів. Я не роздумуючи зібрала речі, підготувала необхідні документи”, — пригадала жінка.
Влітку 2023-го упродовж місяця Ірина навчалася основ військової справи у селищі Ворзель Київської області. Під час проходження базової загальної військової підготовки (БЗВП) волинянці запропонували вакансію кухаря в один із підрозділів 100 бригади, який на той час виконував бойові завдання на Лиманському напрямку.
У війську Ірина отримала позивний “Відьма” — так її називав старший інструктор на БЗВП.
“За збігом обставин ті чи інші речі, про які я говорила, згодом збувалися. В мене є невеликі проблеми з зором, тож перед виїздом на полігон я одягала лінзи та, як наслідок, добре влучала в ціль. Потім побратими жартували, мовляв, наша “Відьмочка” має чотири ока”, — розповіла волинянка.
Після місячного курсу підготовки Ірина прибула для виконання завдань у Лиман Донецької області. За півтора року служби жінка побувала разом із підрозділом на “найгарячіших” напрямках фронту: Лиманському, Покровському та Торецькому.
“Я знала куди йду. Знала, що це війна, але разом із тим хотілося бути корисною, допомогти хлопцям і було розуміння, що вміння смачно готувати знадобиться й на фронті”, — зазначила Ірина.
Зі слів військової, після виконання бойових завдань бійці приїжджали на позицію в різних психологічних кондиціях. Тоді, пригадала Ірина, проста розмова чи тарілка домашніх млинців робили маленьке диво й повертали воїнам віру в краще. Окрім млинців, волинянка має такі коронні страви, як котлети й борщ.
Окрім служби у війську, Ірина вирішила здійснити свою дитячу мрію і стати психологом: зараз вона є студенткою Волинського національного університету. Вдома на волинянку чекає 9-річна донька Вероніка, мама Галина та кіт Малиш, якого побратими подарували на день народження.
Читайте також наші новини у Facebook
