Волинь Новини

Лелека Світязь: куди подорожує птах та коли повернеться додому

Про переліт лелеки у теплі краї інформує встановлений на його спині GSM-передавач.

Читайте також: У Луцькому районі продають ферму за 126 тисяч

Про це розповідає видання «Високий Замок».

Любителям пернатих надійшла радісна новина. Вона пов’язана із молодим бузьком Світязем, якого у липні на території Шацького національного природного парку окільцювали й оснастили супутниковим навігатором члени Західноукраїнського орнітологічного товариства. Зробили це для того, щоб відстежити маршрути його майбутніх подорожей.

Дуже цікаво було спостерігати, куди ле­тить цей Світязь — через трекер на його спи­ні сигнали надходили на комп‘ютер. Пере­міщення птаха можна було відстежувати у режимі реального часу. Однак десь на початку жовтня сигнал пропав. Науковці переживали, що цей птах загинув. І ось через два місяці Світязь знову дав про себе знати! Передавач, якого живить сонячна батарея, повідомляв, що птах перебуває на тери­торії північної частини Південного Судану, пере­тнув Білий Ніл. Після попереднього електронного повідомлення про своє місцезнаходження лелека пролетів 1500 кілометрів!

Більше про цю історію журналісти дізнавалися від ке­рівника Західноукраїнського орнітологічно­го товариства, професора Львівського на­ціонального університету ім. Івана Франка Андрія Бокотея.

— Чому припинявся зв‘язок із нашим лелекою? Це було сподівано, бо передавач, який ми поче­пили на нього, як і наші мобільні телефони, пра­цює через мережу GSM. Відтак, якщо поблизу маршруту лелек розташовані антени, які приймають ці сигнали, то ми бачимо птаха. Коли наш лелека долетів до верхів‘я Нілу на півдні Єгипту, де немає веж мобільного зв‘язку, сигнал, відповідно, пропав. Майже два місяці наш лелека крутився там, де супутниковий зв’язок відсутній. А потім він з‘явився у Південному Судані, де такий зв‘язок є. Відтак знову почав подавати сигнали, — розповів пан Андрій ко­респондентові «Високого Замку».

 Уявляю, як ви зраділи…

— Безумовно! Були дуже приємно здивовані, тішилися такою новиною… Цього року ми окіль­цювали-помітили лише двох пташенят неподалік Шацька. Сталося це завдяки нашим польським колегам, які подарували нам два передавачі.

Як свідчить статистика, смертність лелек пер­шого року народження іноді сягає 90 відсотків. Тому якщо з двох пташенят виживає одне — це не­ймовірна удача!

Одного лелеку ми назвали Лукою, другого — Світязем. На жаль, Лука загинув — його трекер пе­редає сигнали, але з одного місця. І так триває уже кілька місяців. Це означає, що птах мертвий…

 У чому причина?

— Лука дуже швидко почав мігрувати, полетів з дому на два тижні раніше, ніж Світязь. До того ж летів дуже інтенсивно, великими відрізками шля­ху. Тож, цілком імовірно, знесилився. Мабуть, ле­тів разом із фізично сильнішими птахами. Міг вчасно не поїсти. Або ж потрапити у стихію, міг бути уражений електрострумом. Могло бути бага­то різних причин загибелі Луки…

— Встановлені датчики не заважають пта­хам летіти?

— Ні, вони дуже легкі – важать лише 29 грамів. Для такого великого птаха завважки чотири, а то й більше кілограмів, це незначна вага.

 У наступному сезоні теж будете оснащу­вати лелек такими передавачами?

— Найперше маємо великі плани на чорного ле­леку. Якщо вдасться роздобути додаткові супут­никові передавачі, то помітимо і лелеку білого.

 Яке завдання ви ставили під час втілення цього проєкту?

— Найперше хотіли простежити шлях мігра­ції наших лелек. Передавач подає сигнал щого­дини, відтак щогодини ми бачили, де він перебу­ває. Дуже цікаво було нам дізнатися, куди, якими шляхами летять наші лелеки. У 2001 році біля Киє­ва було помічено перших лелек. А от для північно-західної території лише тепер помічено перших бузьків. Нам дуже цікаво знати, де вони зимувати­муть, коли повертатимуться додому…

Отриманою інформацією ми ділимося з наши­ми польськими колегами, а вони — з нами. Всі пе­ресування помічених лелек відстежуємо за поль­ським сайтом, нам дали доступ до нього.

За словами Андрія Бокотея, молодий лелека Світязь повернеться в Україну через чотири роки, коли досягне статевої зрілості. Весь цей час за допомогою сучасних технологій науковці спосте­рігатимуть за його мандрами.