Провести лучанина в останню дорогу прийшли рідні, знайомі, друзі, побратими та жителі Луцької громади.
Як розповіла Суспільному родичка загиблого бійця Валентина Хомич, Вадима Мохнача призвали на військову службу по мобілізації на посаду водія-електрика 8 серпня 2024 року. Він загинув 12 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу міста Часів Яр Донецької області.
“10 жовтня в нього був перший бойовий вихід, а 12-го офіційно підтвердили, що пропав безвісти. Через два дні повідомили, що загинув, тіло знайшли. Батьки, дружина, двоє дітей. Він рано одружився, простий, безвідмовний, трудолюбивий, помагав всім”, — сказала родичка бійця.
Віддати останню шану герою прийшла його сусідка Тамара Назарук. З її слів, Вадим працював в будівельній галузі, був добрим та чуйним.
“Я голова ОСББ, коли не звернешся до нього — немає такої відмови. Все знайде, щоб допомогти, так шкода, просто слів немає… Він будівництвом займався, налагоджував поставку тих матеріалів, з яких будували будинки. Він безподобна людина, настільки добра, відзивчива людина”, — говорить лучанка.
Сусід полеглого захисника Дмитро Сидорук розповів, що спілкувався із полеглим військовим, адже декілька років були сусідами.
“Вадима я знав добре, три роки з ним спілкувався по-сусідськи. Для мене це був шок. Я про це дізнався в суботу, коли побачив батька в траурі. В мене про Вадима лише хороші спогади. Як жінка буде, в них двоє хлопців, не знаю… Це велика втрата і для сім’ї, і для батьків. Вони просто вбиті горем…” — сказав чоловік.
Після завершення богослужіння домовину з тілом полеглого під звуки військового оркестру пронесли територією поблизу храму.
Поховали лучанина у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа Луцького району. У Вадима Мохнача залишилися дружина, двоє синів 14 та 7 років, батьки та сестра.
