В Україні змінять правила реагування банків у разі отримання запитів від поліції щодо махінацій з коштами.
Читайте також: В лісах на Волині знайшли рідкісний гриб (Фото)
Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні законопроєкт 11043 щодо удосконалення функцій НБУ з держрегулювання ринків фінансових послуг. Документ передбачає, що банки розкриватимуть низку даних про користувачів платіжних послуг, якщо отримають запит від поліції.
До другого читання до законопроєкту 11043 була внесена низка нових правил. Так, у статті 62 Закону “Про банки і банківську діяльність” щодо порядку розкриття банківської таємниці пропонується встановити нову підставу для розкриття банками інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю. Передбачається, що банки повинні розкривати цю таємницю органам Нацполіції – у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону “Про платіжні послуги”.
Окрім того, пропонується статтю 31 доповнити новою частиною 7. Відповідно до неї, якщо банк отримує від органу Нацполіції щодо протидії кіберзлочинності письмовий (електронний) запит щодо здійсненої платіжної операції користувача, якщо операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2 , 362-363 ККУ, то банк зобов’язаний протягом найкоротшого строку (але не пізніше 24 годин після отримання запиту) надати інформацію про:
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
Юридичне управління парламенту розкритикувало законопроєкт
Головне юридичне управління Верховної Ради зазначає, що йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації. Водночас підстави для надсилання такого запиту необмежені.
“Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення”, – зауважили в юридичному управлінні.
На думку експертів, такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) та не відповідає критерію якості закону в контексті вимог цієї ж статті.
Текст законопроєкту не містить правових норм, які б пов’язували запроваджувані обмеження охоронюваних Конституцією прав громадян з інтересами нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини.
“Відтак, запровадження поширення “інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб”, що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України”, – заявили в юридичному управлінні.
Також змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв’язку, вважатимуться обмеженими платіжними.
Читайте також наші новини у Facebook
