Через посуху та аномально високі температури на Волині з’являються нові види шкідників та виснажуються ґрунти, а деякі види рослин у буквальному сенсі отримують опіки.
Читайте також: Гарна звістка: після 29 місяців полону повернувся морський піхотинець з Луцька
Про це Суспільному розповіла керівниця Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Оксана Пузняк.
З її слів, фахівці станції понад 50 років аналізують стан ґрунтів та агрокультур, що в них ростуть, створюють суміші добрив та вивчають як боротися із новими шкідниками.
Волиняни люблять жовту картоплю
Фахівці станції на дослідних ділянках вирощують різні види культур. Зокрема, кожні три роки садять зо два десятки нових видів картоплі, щоб зрозуміти, як різновиди бульби себе почувають на волинських ґрунтах, розповіла завідувачка відділу рослинництва Волинської дослідної станції Людмила Сичук. Потім вже радять або не радять їх вирощувати волинянам та агрофірмам.
“Цього року в нас 20 сортів української селекції. Це ранні, середньостиглі та пізньостиглі сорти. Ми вивчаємо сорти, які нам надали Інститут картоплярства й Інститут сільського господарства Карпатського регіону, куди нас приєднали”, — говорить Людмила Сичук.
Кожні 10 днів зразки картоплі викопували та визначали динаміку їх росту, каже науковиця Людмила Сичук. З її слів, вони з колегами одразу побачили, що хорошу врожайність дадуть сорти: Скарбниця, Спас, Щедрик, Мирослава та Славута.
“В основному, в нас ідуть сорти так званої жовтої картоплі. Волиняни чомусь завжди таку хочуть. А мешканці півдня люблять, щоб картопля була біла”, — розповідає Людмила Сичук.
Картопля з опіками й висока врожайність сорго
Зі слів Людмили Сичук, вперше цього року на картоплі виявили пошкодження, схоже на опіки: частина бульби у розпеченому ґрунті у буквальному сенсі спеклася.
Дослідники припускають, що така термічна обробка овочів може погано вплинути на їх подальше зберігання.
“У свій період росту, коли формуються бульби, картопля потребувала вологи. Ми копали нашу колекцію і знаходили попечену картоплю. Є загроза, що вона буде гнити”, — розповіла Оксана Пузняк.
Високі температури та велика кількість сонячних днів на врожайність деяких агрокультур мали й хороший вплив, кажуть науковці.
Цього року, як ніколи, вродило цукрове сорго. Рослину на дослідних ділянках вирощують 13 рік. Вперше за цей час воно сягнуло висоти орієнтовно 4 метри.
“Це зараз дуже актуальна культура. З нього виготовляють біогаз, біоетанол і тверде біопаливо. Тим паче, що зараз іде війна і біопаливо дуже потрібне”, — каже науковиця Людмила Сичук.
Зміна клімату спричинила появу агресивних шкідників, розповідає Оксана Пузняк. З її слів, біла тля або попелиця за сезон колись давала 3-4 покоління потомства, а зараз понад 10.
Також науковці Волинської дослідної станції фіксують розмноження білокрилки. Цей шкідник колись вважався тепличним, каже Оксана Пузняк.
“Білокрилка вийшла на вулицю і їсть все, що бачить. Капусту, томати, картоплю, квасолю. Це метелик маленький, який відкладає яйця в нижній частині листка. Ми випробовуємо зараз різні види препаратів для боротьби з нею“, — сказала очільниця дослідної станції.
Також, зі слів Оксани Пузняк, науковці вивчають який вплив війна має на стан українських ґрунтів.
На дослідній станції аналізують зразки ґрунтів із Харківщини, відібраних в районі вирв від вибуху снарядів та бомб. На основі отриманих даних напрацьовують рецептуру добрив.
“Ґрунт відібраний на відстані 100, 200 та 500 метрів від зони вибуху. Ми робимо біотестування в чашках Петрі на культурах наших. Випробовуємо на насінні, як сходять ці культури, як пригнічуються”, — розповідає науковиця Оксана Пузняк.
За півстоліття спостереження за кліматичними умовами, які ведуть на станції науковці встановили, що явище глобальної засухи має свій цикл.
“Сьогодні йде завершальний півцикл зміни клімату. Очікуємо, що зими повернуться, кількість опадів повернеться”, — говорить керівниця дослідної станції.
Зі слів Оксани Пузняк, за два роки відбудуться зміни клімату і на Волинь повернеться більш притаманна для регіону погода.
Читайте також наші новини у Facebook
