За кілька місяців до загибелі приїхав додому у відпустку: історія звичайного сільського хлопця з Волині, який став Героєм

Механік-водій механізованого батальйону 118-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України Володимир Оченко загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Його історію розповіли на сайті Рожищенської громади.

Володимир Оченко був звичайним сільським хлопцем. Закінчив Сокілську школу, згодом здобув професію маляра-штукатура у Маневицькому ПТУ. Спокійний, товариський, не конфліктний.

Справжнє доросле життя Володимира Оченка розпочалося зі строкової служби.

Коли російські війська вчинили повномасштабне вторгнення на територію України, Володимир Оченко працював у сусідній Польщі.

Згодом повернувся в Україну, а у червні 2022-го був мобілізований до лав Збройних сил.

Воював у складі 118-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Був відважним воїном і надійним побратимом, ніколи не нарікав, був впевнений у перемозі над ворогом.

Пізніше на долю молодого чоловіка випала участь в АТО. Довелося багато пережити і багато побачити. Це загартувало Володимира, чітко сформувало життєві пріоритети як щирого патріота.

У січні 2023 року Володимиру Оченку ще випала можливість побувати вдома, зустрітися з рідними. Це була їхня остання зустріч з теплими обіймами та поцілунками…

Побратими згадують Володимира Оченка як мужнього та досвідченого воїна. Вперше наш земляк добровольцем став на захист України ще у часи так званої АТО. Після повномасштабного вторгнення одним з перших взяв до рук зброю, аби протистояти російському агресору. І віддав у цій боротьбі найдорожче – своє життя. Воїну Небесного Легіону тепер назавжди 29…

Старшого солдата Володимира Оченка поховали у рідному селі. Його життя стало прикладом жертовності та мужності, прикладом патріотизму, любові до ближнього та своєї Батьківщини.

Читайте також наші новини у Facebook