Храмово-монастирський комплекс отців тринітаріїв з’явився на Заглушецькому передмісті Луцька у 1729 році. Служителям римо-католицької віри було передано в користування церкву архистратига Михаїла. Дещо згодом духівники придбали ділянку землі поряд і змогли почати будівництво власної обителі.
Читайте також: У сільській амбулаторії на Волині встановлять дизельну електростанцію
Під час посвяти бароковий костел отримав імена двох святих – апостола Петра й архистратига Михаїла, – пишуть Волинські новини.
Згодом тут постав і монастир. Стіни обителі розмальовував, імовірно, Йозеф Прехтль – знаний у тому часі маляр. Одним із архітекторів монастиря був Кацпер Бажанка. Митцю належала також робота над Вавельським замком у Кракові.
Тринітарії своєю місією бачили викуп із полону мешканців тих теренів, де локалізовувався їхній конвент. Міґеля де Сервантеса, автора знаменитого «Дон Кіхота», з полону викупили саме отці тринітарії.
У стінах обителі Йозеф Прехтль, найімовірніше, намалював першу міську ікону Луцька із зображенням св. Каєтана. За постаттю святого – храми, замки, монастирі тогочасного міста.
В ордені була потужна бібліотека. Доля її, як і інших бібліотек римо-католицьких конвентів Луцька, – трагічна. Після касації книги вивозили, або ж їх було втрачено. В одній із міських пожеж ХІХ століття згорів костел. Будівлю монастиря використовували як Окружний суд. Суддею працював батько сіамської принцеси, лучанки Катерини Десницької – Іван Десницький.
Сьогодні у стінах обителі – військовий госпіталь.
Читайте також наші новини у Facebook