У період літньої спеки особливо важливо дбати про стан нашого організму, оскільки через підвищене навантаження на серце навіть здорові люди можуть відчувати погіршення самопочуття – задишку, запаморочення, відчуття стискання в грудях, почастішання пульсу.
Читайте також: У Луцьку продають популярну кав’ярню
Безсоння, головні болі, тривожність і дратівливість – це теж вплив спеки. Наш організм переживає стресову ситуацію, яка позначається не лише на неврологічному, а й психологічному стані.
Як спека впливає на серцево-судинну систему
Особливо небезпечною спека є для людей поважного віку, вагітних, людей із захворюваннями серцево-судинної системи, такими як аритмії або серцева недостатність.
Під час спеки у людей:
- частішає серцебиття;
- підвищується артеріальний тиск: для людей з гіпертонією це може спричинити гіпертонічний криз;
- розширюються периферичні судини;
- з’являються набряки, особливо на ногах;
- від втрати рідини через посилене потовиділення кров стає густішою, зростає ризик утворення тромбів;
- у хворих на атеросклероз погіршується процес живлення тканин;
- у людей з ішемічною хворобою серця найчастіше трапляються напади стенокардії.
Тепловий стрес може спричиняти додаткове навантаження на кровоносні судини та серце, сприяє погіршенню стану здоров’я при повсякденній активній роботі або навіть у спокої, особливо в осіб похилого віку. Відтак частішають випадки інсультів, інфарктів, серцевої недостатності та гіпертонічних кризів.
Навантаження на серцево-судинну систему, спричинене тривалою спекою, можуть викликати зневоднення, гіперкоагуляцію, дисбаланс електролітів та системну запальну реакцію.
Як покращити самопочуття
У спекотні дні особливо важливо стежити за своїм самопочуттям і підтримувати комфортний стан організму. Дотримуючись нескладних рекомендацій, можна допомогти серцево-судинній системі впоратися з підвищеними навантаженнями у спеку.
По-перше, необхідно забезпечувати достатнє пиття води, щоб запобігти зневодненню та підтримати водно-електролітний баланс. Збільшена втрата вологи через піт може призвести до дегідратації, що негативно впливає на роботу серця та судин. Тому слід пити більше рідини, переважно – очищену воду, охолоджені трав’яні чаї, свіжі соки, кисломолочні напої.
Не рекомендують вживати солодку газовану воду, кофеїновмісні та алкогольні напої. Адже спрагу вони не втамовують, а спиртне та напої з кофеїном ще більше розширюють судини, навантажують серце та провокують додатковий перегрів організму.
Кількість рідини, яку варто споживати, залежить від рухової активності, часу перебування на сонці, наявності проблем із серцево-судинною системою. Орієнтуватися потрібно на той об’єм рідини, який втрачає організм через шкіру та легені: у середньому це 1,5-2 літра. Якщо ж ви активно рухаєтеся – 3-3,5 літра на день.
Людям з ішемією та іншими захворюваннями серця рекомендують пити не більше 1-1,2 літра рідини, оскільки на тлі застою кровообігу відбувається затримка рідини в тканинах, спазм судин, артеріальний тиск підвищується, внаслідок чого може загостритися серцева недостатність. Людям із хворим серцем варто пити невеликими порціями, а іноді просто полоскати рот водою кімнатної температури.
Важливо також уникати фізичної активності у періоди найвищих температур, або ж скоротити до мінімуму. Якщо вам необхідно займатися спортом або виконувати фізичну роботу, варто перенести це на більш прохолодний час доби – ранок до 11:00 або пізній вечір (орієнтовно – з 17:00), що допоможе уникнути перегріву організму та зайвого навантаження на серце.
Якщо ж вам все-таки доведеться працювати на відкритому повітрі, намагайтеся сильно не нахилятися: у цьому випадку до голови сильно приливає кров, може різко підскочити тиск, спровокувавши непритомність і навіть інсульт.
Кожні 30-40 хвилин робіть 15-20-хвилинні перерви у фізичній активності. Якщо відчули утруднення дихання, порушення серцевого ритму, слабкість, запаморочення – терміново припиняйте роботу. Людям, які мають проблеми із серцем, варто брати із собою серцеві препарати та ліки проти тиску.
Важливу роль відіграє правильне харчування. Варто віддавати перевагу легким продуктам, що легко засвоюються в організмі, багатим на вітаміни й мінерали: овочам, фруктам, ягодам. Замість м’яса краще їсти нежирну морську рибу, готувати – з використанням олії. І в жодному разі – не переїдати. Дуже жирні та важкі страви можуть погіршити самопочуття та додатково навантажити травну систему.
Заряджає гаджети + освітлює!
Сонячна станція: функція повербанк + 3 лампи
Правильний одяг у спеку – не менш важливий. Варто носити легкий, вільний одяг з натуральних матеріалів, що допоможе зменшити ризик перегріву та забезпечить комфорт навіть у спеку. Крім цього, не забувайте про захист від сонця – подбайте про головні убори та використовуйте сонцезахисні засоби, щоб мінімізувати вплив ультрафіолетових променів на організм.
Запобіжні заходи
За даними Центру громадського здоров’я України за 2023 рік, від серцево-судинних захворювань в Україні кожного року помирають понад 400 тисяч осіб, що становить 64% випадків смертей в Україні. До того ж все частіше вони діагностуються у молодих людей. За оцінками спеціалістів, 90% випадкам серцевих хвороб можна запобігти завдяки постійному веденню здорового способу життя та своєчасному зверненню до лікаря.
Серце в спеку потребує особливого захисту та уважного догляду. Щоб мінімізувати негативний вплив високих температур на серцево-судинну систему, слід дотримуватись певних рекомендацій:
- підтримуйте оптимальний рівень гідратації. Це допоможе запобігти зневодненню, яке може підвищити ризик утворення тромбів та погіршити роботу серця.
- забезпечте комфортні умови для сну та відпочинку у спекотні дні.
- використовуйте кондиціонер або вентилятор для підтримання комфортної температури у приміщенні.
- якщо ви хочете провести час на вулиці, віддайте перевагу більш прохолодному часу доби, наприклад, ранок або вечір.
- одягайтеся легко та вільно, щоб обмежити перегрів організму.
Для запобігання захворюванням серця та судин, а також своєчасного виявлення факторів ризику необхідно хоча б раз на рік проходити профілактичне обстеження. Наприклад, комплексне дослідження «Ліпідограма» дозволить вчасно виявити порушення ліпідного обміну і важливі фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань: атеросклерозу судин головного мозку, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда. Зробити це можна у відділенні медичної лабораторії ДІЛА в Луцьку.
Ліпіди – це жири, які синтезуються в печінці або надходять в організм з їжею. Співвідношення ліпідів, а саме холестерину, тригліцеридів та ліпопротеїдів в крові людини відображає схильність до розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Якщо рівень ліпідів крові підіймається вище норми, то на стінках судин утворюються холестеринові бляшки, що звужують їх просвіт аж до повного перекриття судини.
Діагностика порушень ліпідного обміну в організмі дозволяє виявити ризик розвитку атеросклерозу на ранніх етапах, що своєю чергою дає можливість запобігати таким захворюванням і ускладненням з боку серцево-судинної системи, як:
- ішемічна хвороба серця;
- інфаркт міокарда;
- інсульт;
- церебральний атеросклероз;
- облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок.
Симптоми порушення ліпідного обміну найчастіше відсутні й зміни визначаються тільки при лабораторному обстеженні.
Кому рекомендовано пройти обстеження:
Не рідше 1 разу на 5 років:
– з профілактичною метою людям від 20 до 40 років.
Не рідше 1 разу на рік:
– з профілактичною метою людям старше 40 років;
– при наявності факторів ризику розвитку ССЗ: вік, часті стреси й переживання, надлишкова вага, неправильне харчування, паління, цукровий діабет, високий артеріальний тиск;
– для оцінки ефективності лікування, що спрямоване на зниження рівня холестерину.
Дослідження, які входять до складу комплексу:
- загальний холестерин;
- тригліцериди;
- холестерин ліпопротеїдів високої щільності (альфа-ліпопротеїди);
- холестерин ліпопротеїдів низької щільності (бета-ліпопротеїди);
- холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (пре-бета ліпопротеїди);
- холестерин не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС-неЛПВЩ).
Читайте також наші новини у Facebook
