73% серед безробітних на Волині — це жінки. За час повномасштабного вторгнення, коли чоловіків не вистачає на ринку праці, фахівці центру зайнятості орієнтують жінок на стереотипно чоловічі вакансії. Досвід такої перекваліфікації є на одному із деревообробних підприємств у Нововолинську.
Читайте також: Вартість кіловату електроенергії на ринку для КП “Луцькводоканал” зросла до 10 грн
Про це Суспільному розповіла директора Волинського обласного Центру зайнятості Алла Куцин.
З її слів, у 2024 році у порівнянні з 2023 роком збільшилась чисельність жінок, які працевлаштовувались за наступними професіями:
- слюсар з метало складальних робіт — на 80% жінки туди стали іти;
- верстатник деревообробних верстатів на 46%;
- оператор-заправник станцій також на 46% більше жінок;
- маляр на 35%;
- оператор верстатів з програмним керуванням на третину більше жінок;
- робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків – 17%;
- підсобний робітник на 13%,
- також більше жінок стало працевлаштовуватись робітниками з комплексного обслуговування с\г виробництва, машиністками-кочегарами котельні, операторами лінії у виробництві харчової продукції і укладальницями.
На одному з підприємств Нововолинська працюють жінки, які опанували роботу на деревообробних верстатах, каже його директор Микола Карпенюк. Підприємство розпочало роботу у час повномасштабної війни — у 2023-му році. Підібрати персонал було важко, розповідає директор. В цеху 11 робітників, з яких двоє чоловіків — переселенці, та три жінки, що працюють на деревообробних верстатах.
Валентина Мацьоха два місяці навчалась у Рівненському центрі профтехосвіти, виробничу практику проходила на підприємстві.
“Чоловіків багато на війні, і мусово робити роботу і чоловічу. Нам не дають важкої роботи, ми не піднімаємо великих панелей. А нам дають легшу роботу”, — говорить жінка.
До повномасштабного вторгнення працювала у вугільній промисловості інженером, каже Олена Гнатюк. Після скорочення, каже, перекваліфікувалася на верстатницю.
“Я 18 років пропрацювала у Волиньвугіллі, сиділа за комп’ютером, фізично не працювала, а тут спочатку було тяжко, бо ж цілий день на ногах. Але нічого, в мене не було відчуття, що це кардинально міняється життя. Мені тут подобається”, — каже робітниця.
Директор підприємства Микола Карпенюк каже, що виробництво передбачає чоловічу працю, але в умовах повномасштабного вторгнення мусили підлаштовуватися, щоб на деяких посадах працювали жінки. Каже, що жіночою працею задоволений, вони зі всім справляються.