Підприємства галузі вживають безпрецедентних заходів безпеки на виробництві, аби максимально захистити наших споживачів і працівників від розповсюдження небезпечного захворювання, – хлібопекарі
Представники хлібопекарської галузі закликали запровадити тимчасове обмеження експорту зернової продукції продовольчої групи
Хлібопекарі попередили президента Володимира Зеленського та уряд про можливе різке зростання цін. Про це йдеться у зверненні, що підписане президентом Всеукраїнської асоціації пекарів Володимиром Чередою та головою асоціації «Борошномели країни» Родіоном Рибчинським.
У заяві зазначається, що «з огляду на розгортання в світі пандемії вірусу Covid-19, економіку України очікують непрості часи». «Зміна і ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків та підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені у всьому світі карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів», – йдеться у документі.
Крім того, хлібопекарі наголошують, що «через вжиття низки кроків щодо мінімізації соціальних контактів та посилення карантинних заходів, що стало причиною закриття деяких підприємств, звільнення працівників чи їх вихід у позапланові відпустки за свій рахунок, ми очікуємо суттєвого зниження платоспроможності населення, що уже в найближчі тижні відіб’ється на роботі виробників».
«Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними із стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час.
Зокрема, на сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. Через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн./тонну. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/тонну. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом.
Розуміючи велику соціальну значимість виваженої та збалансованої цінової політики на хліб та хлібобулочні вироби, ми намагаємось максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. Ми також усвідомлюємо політичне значення і соціальну непопулярність рішень про здорожчання хліба.
При цьому підприємства галузі вживають безпрецедентних заходів безпеки на виробництві, аби максимально захистити наших споживачів і працівників від розповсюдження небезпечного захворювання. Зокрема, компанії перелаштовують виробничі лінії на відпуск продукції виключно в упаковці, було розроблено i впроваджено плани дій щодо профілактики розповсюдження вірусу. Кожен працівник перед початком зміни проходить обов’язковий медогляд, збільшено кількість станцій для дезінфекції рук, посилено прибирання приміщень, такі ж заходи безпеки застосовуються i до логістики.
Крім того, ми повністю і безперебійно забезпечуємо зростання попиту на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі (наразі зафіксовано зростання такого попиту на 30-40% від нормального сезонного рівня, а в деяких точках зростання кратне), аби не дати створити у населення відчуття паніки через відсутність найголовнішого і найнеобхіднішого продукту – хліба», – йдеться у заяві.
Хлібопекарі закликали допомогти зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. «Одним зі способів це зробити – ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – наголосили представники Всеукраїнської асоціації пекарів та асоціації «Борошномели країни».
Хлібопекарі відзначили, що такий крок може викликати незадоволення у частини експортерів, «тому готові надати детальні пропозиції щодо механізму регулювання цього питання в рамках національного антикризового штабу з протидії пандемії чи на будь-якій іншій оперативній та ефективній платформі для діалогу виробників і влади».
