Із першого січня 2024 року Верховна Рада України заборонила використання, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть. Однак у багатьох із нас удома ще лишилися небезпечні ртутні термометри. Що ж робити, якщо ртуть опинилася поза колбою термометра?
Читайте також: У Луцьку зупинили пʼяну водійку
Рятувальників викликати не потрібно. Все можна зібрати самотужки. У звичайному термометрі – зазвичай до п’яти грамів ртуті. Якщо він розбився вдома, рятувальники радять не панікувати, а просто знати кілька простих правил, ідеться в сюжеті «12 Каналу».
«Спершу потрібно вивести всіх людей, які не задієні в прибиранні ртуті. Після цього ізолювати кімнату, щоб не створювати протяг, тобто закрити вікно, вологою ганчіркою ізолювати дверні проходи», – говорить хімік-рятувальник групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту Денис Мотиль.
Прибирати уламки та ртуть потрібно в спеціальний розчин та обов’язково у скляну банку, щоб усе потім герметично закрити.
«Найбільш розповсюджений розчин, який нам допомагає утилізувати ртуть, – мильно-содовий. На одну літру води ми беремо 40 грамів господарського мила, брусок можна натерти на терці, і 50 грамів соди», – пояснює Денис Мотиль.
Ну, і звісно, обробляємо підлогу, де розбився термометр.
«Це ми також робимо розчином», – наголошує хімік-рятувальник.
Рятувальники акцентують, що пилососом та віником прибирати залишки ртуті не можна, бо вони розбивають небезпечну речовину на ще більшу кількість кульок.
Журналісти вирішили скористатися порадами на практиці, тому взяли справжній ртутний термометр і розбили його.
«Обов’язково надягаємо рукавички. Пам’ятайте, що це дуже небезпечно і вдома такого повторювати категорично не можна. І обов’язково одягаємо маску, аби випари від ртуті не потрапили в дихальні шляхи», – говорить журналістка Анна Кравчук.
У банку з розчином соди та господарського мила вона акуратно зібрала всі уламки термометра разом із ртуттю. Варто бути обережним, бо скло дуже гостре, тож можна легко порізатися. Зібрати уламки з ртуттю необхідно швидко, щоб не допустити процесу випаровування. Для цього можна використати клейку стрічку.
Розчином із соди та мила треба ретельно вимити поверхню. Підлога має висохнути сама. Після цього потрібно зробити вологе прибирання й залишити приміщення на добу. Воду з відра, якою мили підлогу, треба злити в окрему пляшку, щоб потім винести на утилізацію. Використані рукавички та маску треба вкласти до банки з розбитим термометром і щільно закрити кришкою.
Куди подіти зібрану ртуть? У Луцьку такі відходи приймає центр сортування сміття, що на вулиці Транспортній (колишня вулиця Трункіна). Туди можна занести і цілий термометр, і розбитий. Головне – утилізувати його за правилами.
Небезпечна не сама ртуть, а її випари, кажуть рятувальники. Коли вони потрапляють до організму людини, то залишаються там на все життя. Симптоми гострого отруєння можуть з’явитися вже за вісім годин. Це слабкість, біль у животі та навіть біль у яснах. Якщо ж вдихати випари довго, то починають тремтіти руки, а згодом і все тіло. Ртуть може викликати розлади нервової системи. Для вагітних, дітей і підлітків це може закінчитися навіть інвалідністю.
Із першого січня 2024 року в Україні має бути припинено виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть. Верховна Рада України заборонила використання ртутних термометрів, тож тепер Україна має переходити на безртутні або ж електронні термометри.
Тож тим, у кого вдома ще лишилися небезпечні ртутні термометри, порада – позбувайтеся їх цілими.