Побратими згадують “Ізраїля”, як розумного та досвідченого військового.
Читайте також: На Волинь востаннє повернувся Герой Олександр Степюк
У Луцьку попрощалися з військовим, який майже двадцять років був в ізраїльській армії, а коли розпочалося повномасштабне вторгнення – добровольцем пішов захищати Україну. 48-річний В’ячеслав Адаменко загинув на Луганщині в результаті множинних осколкових поранень.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Тетяни Хомич.
Війна у житті В’ячеслава Адаменка розпочалася набагато раніше. В Ізраїлі, куди він переїхав у 22 роки. Він пішов у прикордонні війська, де прослужив майже 17 років і навіть отримав поранення.
“У бронемашинах він їздив з групою. І вони попали під обстріл”, – каже друг загиблого воїна Олексій Панасюк.
Коли в Україні почалася Революція Гідності – В’ячеслав повернувся і почав волонтерити. Друзі розповідають, він душею компанії і завжди приходив у гостину з подарунками для усіх членів родини. Займався своїм бізнесом, а коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, всидіти в тилу не зміг.
“На другий день пішов зразу у військкомат в Локачі. І вже оті фотки скидав, що він у військкоматі, що він у частині”, – згадує Олексій Панасюк.
Побратими, які були разом із В’ячеславом на фронті, розповідають, що він був мудрим та досвідченим військовим. І неодноразово рятував їхні життя.
“Після обстрілу було в нас багато трьохсотих. Він не злякався, пішов допомагати, також отримав поранення”, – каже “Удав” .
На вдячність за підтримку побратими В’ячеслава, який взяв позивний “Ізраїль”, навіть придбали відповідні шеврони. Загинув В’ячеслав Адаменко 4 березня від тяжких осколкових поранень.
“Це не тільки побратим, друг, це щось таке більше, я не знаю, як вам пояснити. Це дуже велика втрата для нас”, – каже військовий “Вітос”.
На поховання героя з Ізраїлю приїхала його мама, в якої В’ячеслав єдиний син. Поховали воїна у Луцьку на Алеї почесних поховань.
Читайте також наші новини у Facebook
