У пам’ять про сина та брата сім’я зареєструвала петицію на сайті президента України, розповів Суспільному батько загиблого бійця Олександр Козей.
Старший солдат Віталій Козей загинув 14 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
“Віталій залишився один на полі бою, встав на повний ріст, взяв переносний зенітно-ракетний комплекс і влупив по ворожому БТР. Зі слів побратимів, він його знищив. Але у відповідь йому влучили в шию з калібра 7,62 мм”, — говорить батько.
Родині звістку про загибель сина повідомили 15 жовтня — у день народження мами Світлани.
“В який день народилася, в такий день я загинула разом із ним (Віталієм). Я на все сподівалася, тільки не сподівалася похоронити свого сина. Всі кажуть: жити. А як жити, як знаходити в собі сили? Здається, що це страшний сон”, — каже мама.
У сім’ї Олександра та Світлани Козей — троє синів, Віталій був найстаршим. Зі слів батька, з перших днів повномасштабної війни служив навідником гранатомета у 68-ій окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, до цього сім місяців добровольцем був в АТО, попри проблеми зі здоров’ям.
“Він був комісований — він не бачив на праве око, тому стріляв з лівого”, — говорить батько Олександр.
Матір пригадує: торік у червні під час штурму Благодатного на Донеччині син Віталій отримав поранення в голову, але навіть попри це, продовжив наступ.
“Він сам себе перев’язав і пішов далі. Санітари його не могли зв’язати. Бо він не хотів евакуюватися, а далі з хлопцями йти у бій”, — розповідає Світлана Козей.
За звільнення Благодатного 1 жовтня 2023 року боєць Віталій Козей отримав нагороду “Хрест воїна-єгеря” I ступеня. А 14 жовтня його не стало. Рідні довго не могли повірити у смерть сина, адже Віталій, кажуть, виживав при сильніших обстрілах.
“Всі побратими, які були на похоронах, говорили, що він завжди йшов в бій з посмішкою. Він йшов перший. Це була людина безстрашна”, — говорить Олександр Козей.
Зі слів батька, його син Віталій був добрий, щедрий та відважний. Каже: любив життя, але найбільше любив Україну.
“В нього хоробрості, патріотизму і мужності було більше, ніж у нас слів. Віталій завжди казав, що повернеться тільки з Перемогою”, — пригадує тітка загиблого бійця Світлана Лях.
Батьки зареєстрували петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно), щоб увіковічити ім’я Віталія.
“Смерть мого сина не була даремною, свою місію він виконав — останнім пострілом знищив ворога. Він достойний цього, бо все вкладав в Перемогу і загинув як герой”, — зазначає батько загиблого військовослужбовця.
Петиція про присвоєння Віталію Козею звання Героя України станом на 4 лютого набрала понад 21 тисячу 500 голосів із 25 тисяч необхідних. Збір підписів триватиме до 11 березня.
