Наймолодшого тероборонівця Волині, уродженця села Добре Камінь-Каширської громади Василя Миколайовича Коваля посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Йому виповнилось заледве 19, коли напад ворожої орди змусив його взяти до рук зброю.
Читайте також: «Працюю на хороший результат»: волинянин виграв грант та відкрив стоматологію
Відповідний указ №741/2023 Президент України Володимир Зеленський підписав 8 листопада, – пише газета Полісся.
Василь Коваль був Героєм для свого народу і подвижником для Бога, якому так багато літ прислужував паламарем у церкві. Замість реалізовувати юнацькі мрії, їсти мамин борщ, ходити на побачення з дівчатами, навчатися у вищих освітніх закладах – боротьба з окупантом. Уже в перший день повномасштабної війни хлопець стояв у військкоматі, але рідним про це не зізнався. Тоді просто в бій із райцентру якраз відправляли уже досвідчених військовослужбовців, тож юнака завернули додому. Але він довго не вагався, одразу подався у територіальну оборону, що стояла на рідних теренах. Так у складі волинської «сотки» через рік опинився уже на передовій.
Уже будучи військовослужбовцем, познайомився з дівчиною із Седлищ. А як дізнався, що вирушає в гарячу точку, одразу зробив пропозицію руки і серця. Вірив, що скоро запросять родину на весілля. Та не судилося… Ввечері 24 липня захисник загинув у результаті мінометного обстрілу в Сіверськодонецькому районі.
«Переживав за близьких, переживав за рідну Україну – тому й вирішив взяти до рук зброю. Це був мій свідомий вибір. І я не шкодую, що так вчинив. А мамин борщ і побачення у моєму житті ще будуть – після Перемоги!», – впевнено говорив Василько в одному з інтерв’ю пресі, коли ніщо ще не віщувало біди.
До таких же нагород посмертно минулого тижня були представлені ще двоє полеглих в бою воїнів з району – 33-річний маневиччанин Богдан Янчишин та 57-літній житель Гути-Лісівської Віталій Пилипчук.
Іванна ГАЙДУЧИК.
Читайте також наші новини у Facebook