Влітку отримав повістку, а в листопаді загинув: на Волині усе село прийшло на похорон Героя Сергія Клекоцюка. Фото

Тут він народився, виріс, закінчив школу. Після навчання у Ковельському машинобудівному технікумі довгий час працював інженером на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Їздив на заробітки, бо хотів, щоб у його найдорожчих людей було усе необхідне. Про це повідомили у Ковельській міській раді.

Влітку цього року, отримавши повістку, пішов до війська. Відповідально і з віддачею виконував всі доручення командування. Недовго судилось йому бути на фронті. 5 листопада біля міста Красногорівка Донецької області Сергій загинув у бою. Майже тиждень його рідні жили у важкій невідомості, а згодом, на жаль, отримали підтвердження про найстрашніші свої здогадки. Йому було лише 44.

Брати Сергія – Іван та Володимир теж зараз у війську. Але в цей день вони з родиною, приїхали попрощатись зі своїм Сергієм.

За словами Володимира, важко говорити, бо розуміння того, що більше ніколи не почуєш голос близької людини, доводить до божевілля.

– Сергій – воїн, який не побоявся захищати рідну землю, доньок, дружину, батьків. Він прекрасно розумів, що може загинути, ми спілкувались з ним про це. Але він пішов на фронт, щоб війна не дісталась його дому, громади, його Волині. Ми маємо пам’ятати мого брата та усіх воїнів, які віддали життя за Україну. Вони зробили усе, щоб пришвидшити Перемогу, щоб ми жили під мирним небом.

У селі всі один одного знають, спілкуються. Всі чекають наших воїнів з фронту, добрих новин від них.

Шкільна вчителька Сергія Людмила Марчук каже, що звістка про загибель Сергія сколихнула усе село, була страшним ударом для кожного.

– Він був однокласником мого сина, хорошим його товаришем. На моїх очах ріс, ходив до школи, будував своє життя. Він був опорою для своїх рідних, дуже любив свою дружину Ірину, пишався своїми красунями донечками Анастасією і Катериною, любив село, любив життя. Завжди пам’ятатиму його щирим та привітним, його добрий погляд очей, приємну усмішку.Дякуємо воїнові за подвиг. Тепер він – навічно з небесною вартою, а над його могилою майорітиме синьо-жовтий стяг.

Поховали Сергія Клекоцюка на кладовищі у селі Заріччя.