26-річний командир розвідницької роти Ігор Тричук з Ратнівської громади Ковельського району, позивний «Трич», загинув 26 березня 2022 року у селі Новозлатопіль Запорізької області. Під час виконання бойового завдання отримав осколкові поранення декількох ділянок тіла, що спричинили шок, внаслідок якого загинув на місці.
Читайте також: Стоять хати-пустки, молодь виїхала, школу закрили: історія маленького села на Волині
Народився Ігор 1 квітня у селі Височне. Військова служба стала покликом серця, адже мав щирі переконання, що саме він має вберегти рідні кордони та рідних людей. Його історію розповіли на сторінці «Янголи на щиті. Ратне».
Боротьба за вільну державу розпочалась ще в далекому 2014-му. Будучи 19-річним юнаком взяв до рук зброю і склав присягу на вірність українському народові. Служив кулеметником у 80-ій десантно-штурмовій бригаді м.Львова, а з 8 квітня 2014 році перебував в АТО. Тримав оборону Луганського аеропорту та брав участь у найжорстокіших оборонних боях в селах Кримське та Сокільники.
Пройшовши навчання у військовій академії в Одесі, служив інструктором у легко-піхотному загоні «Волинь» Української добровольчої армії. Під час повномасштабного вторгнення у складі того ж загону”Волинь” у званні командира розвідної роти відправився на передову.
«З дитячих років був розумним, щирим та безкорисливим, завжди поспішав на допомогу.Таких як він більше немає. Понад усе братішка любив свій рідний дім,і коли мав відпустку безумовно приїжджав на пару днів. З самого дитинства ми завжди були разом,потім незважаючи на відстань я завжди відчувала його підтримку та турботу .Він був справжнім старшим братом,не на словах, а на ділі. Після його загибелі лишилась болюча порожнеча… Я досі його чекаю додому! Інколи мені здається що він там, на війні,що скоро приїде і ми знову побачимось . Ігор завжди казав «Не будь байдужим, байдужість вбиває! З часом ми платимо за власну байдужість. Платимо ціною небайдужих… Я б усе віддала щоб повернути брата!» – поділилась сестра Героя.
«Згадуйте про Трича, навіть якщо ви його ніколи не бачили. Клянуся вам, друзі, на таких людях тримається Україна!» – писав його побратим Олександр Соболь.
Похований захисник у селі Кортеліси.
Загибель Ігора – це надзвичайно важка втрата для батьків, братів, сестричок, бабусі, друзів, побратимів і нашої держави, адже він був справжнім воїном, сином своєї країни.
Читайте також наші новини у Facebook
