51 річний волинянин Василь Максим’як, позивний Кіт, загинув 29 липня 2023 року в Луганській області. Виконуючи бойове завдання по захисту України, отримав мінно-вибухову травму несумісну з життям, – пише ВСН.
Читайте також: У волинському селі не менше тридцяти хлопців пішли боронити Україну
Історію захисника розповіли на сторінці «Герої на щиті» в інстаграмі.
Народився 14.01.1972р. смт Ратне, там же отримав середню освіту і проживав. У мирному житті працював прикордонником на митному пропускному пункті Доманове. На роботі був відповідальним працівником, а вдома хазяйновитим та турботливим батьком.
Захоплювався читанням художньої літературу, особливо, детективи, а ще риболовлею та грою у футбол.
Склав присягу військовослужбовця та став на захист держави, ще у 2015 році. На час повномасштабної був у статусі старший стрілець – оператор 3 єгерського відділення 3 єгерського взводу 9 роти 3 єгерського батальйону військової частини А 4056 головний сержант.
«Наш Василь, завжди позитивний, добродушний, щирий, ніколи нікого не образив. Мав велике, добре серце, яке сміливо і впевнено вело його між людей. З друзями – душа компанії, для дітей – уважний батько. Брат обожнював життя! Казав, що обов’язково повернеться, вірив у силу свого ангела – охоронця. Заспокоював : «Не бійтеся, до вас не прилетить, бо ми ж тут для чого стоїмо?!» Дзвонив часто і завжди казав: «У мене все добре!». Мама жартувала, що це в нього пароль такий… А ще розповідав, що їжі вистачає, баня своя є, курка курчат висиділа, вся рота годує… Дуже любив і пишався своїми синами, чекав онуків, але, на жаль не судилося при житті…» – поділилася сестра Світлана.
Похований воїн в смт Ратне.
Вдома героя чекали мама – Тетяна Григорівна, сини – Станіслав, Роман, сестри – Світлана, Оксана. Світла пам’ять про Василя та віра в перемогу, якої він так прагнув і за яку віддав своє життя, дають сили рідним пережити біль втрати.
Читайте також наші новини у Facebook
