На своїй фейсбук-сторінці вона додала, що подавалася на позиції в українські міністерства, але там їй навіть не відписували на пошту:
«У будь-якій іншій ситуації це був би пост про те, як я рада потрапити працювати на інтернатуру у Європарламент.
Мене мільйон разів уже питали чи ʼexcited’ я від такої головозриваючої можливості.
Я не знаю. Здається, я уже втратила цю можливість бути ʼexcited’ після 24 лютого назавжди.
Вже понад рік я живу на синусоїді депресії, намагаючись хоча б іноді не відчувати почуття провини. Не виходить.
Чи задоволена я цим стажуванням? Так, я буду працювати по українському профайлу до EU і займатимусь ініціативами у яких фігуруватиме Україна у Євроконтексті. Це і відбудова, і санкції, і рос газ, і ще хтозна-що там може зʼявитись за цей час. Я зроблю все можливе, аби бути якомога кориснішою за цей час. Як, зрештою, я роблю завжди.
Я подавалась на позиції в Українські міністерства, але мені навіть не відписував на пошту. Це було дуже боляче і неприємно. Я знаю, що я достатньо кваліфікована і не буду ʼпросити, щоб хтось мене влаштував на роботуʼ. Робота в Україні була б для мене свідомим громадянським вибором, а не ʼдориванням до кормушкиʼ.
Це дуже засмучує, що серед Европейського, Канадського Парламенту, ООН та українських міністерств мені не вдалось потрапити лише в останнє.
Хто зна може цього кадрового голоду не існує і це все російські фейки.
Одним словом, такі справи.
Дякую СД та SnD за те, що ви робите для України та за те, що маєте мене.
Велика честь і відповідальність водночас», – йдеться у дописі.