Військовий з Волині Олександр Гамула вдруге пішов захищати Україну. Однак цього разу повернувся додому вже оплаканий, – пише ВСН.
Про це йдеться в сюжеті 12 каналу.
Дружина та мама загиблого волинянина Олександра Гамули щоразу, як відвідують його могилу, беруть із собою його донечку Улянку.
Незважаючи на те, що люди кажуть різне, мати з невісткою переконані, дівчинка повинна змалку знати її тато – Герой.
Олександр загинув у січні цього року в Запорізькій області під час бойового завдання.
«Він так хотів донечку, чекав її появлення, але склалось так, що він її жодного разу не побачив. Перше слово нашої донечки було «тато», – каже дружина Героя Тетяна.
Ще в 2014 році Олександр Гамула пішов захищати Україну. Воював сапером у Донецькій та Луганській областях. Одного разу в машину, в якій він їхав, підірвали вороги. Довелось вистрибувати на ходу. Осколками Олександру роздробило ногу.
Мати згадує, що ні складне поранення, ніщо інше не злякало її сина. Він точно знав, що знову піде захищати свою державу.
«Він казав: мамо, я не буду сидіти, я пройшов АТО, я знаю, що таке. Я просила, щоб він не йшов. На що він відповів: мамо, а хто мою дочку буде захищати, як не я. У мене – дитина, ви, брат менший ще устався, брата ще треба захищати.Він дуже рвався», – згадує мати захисника Лариса.
«Олександр переживав, він хотів йти із перших днів на війну, Але його зупинило те, що я була вагітна», – ділиться Тетяна.
Донечка Улянка народилася в жовтні 2022 року. Через два тижні, як тато пішов на війну. Тому бачив він її тільки на відео. Тату дівчинки так і не зміг взяти її на руки.
Про те, як воює їхній рідний, родина знала мало. Олександр не хотів про це розповідати. Дружина каже, дуже хвилювався за рідних.
«Він не розповідав, бо він знає, що я дуже сильно приймаю все до серця, тому буду переживати. Тож мені нічого не розповідав. Так само і всій родині…», – каже дружина Героя.
30 січня рідні вітали Олександра з днем народження. Однак відповіді на привітання так і не дочекалися. 27 січня військовий написав останнє повідомлення. А вже 1 лютого його зустрічали як Героя.
«27 січня написав «Я тебе люблю», це були його останні слова», – провадить Тетяна
«30 січня у нього день народження був, а він 27-го ще подзвонив, а 28-го він вже невістці написав, що «я тебе дуже люблю». Вона дзвонила до нього, а він не брав трубки, поза зоною був», – додає Лариса Гамула.
Олександр пішов воювати разом з рідним братом. Рідні до останнього вірили, що прийде час, і вони знову зберуться разом.
Дружина Тетяна створила петицію, в який звертається до президента з проханням присвоїти відважному воїнові Олександру Гамулі, який віддав життя за Україну звання Героя.
Наразі петицію підтримало майже 18 тисяч людей із необхідних 25 тисяч.
Сім’я сердечно просить волинян підтримати їх і проголосувати за розгляд петиції.
