У селі Мирин Ковельського району фермер Василь Сидорук вирощує кавуни. Цією справою чоловік почав займатися ‘ять років тому. Як розповів волинянин Суспільному, багато читав про баштанові поля й здобував досвід самостійно.
“Перший признак, коли пожовтіло знизу. Якщо цей хвостик, коли він засох, значить стиглий. Якщо ще зелений, то під низ і не заглядай”, — сказав волинянин.
Три роки тому, говорить чоловік, на двох гектарах поля висаджував 25 сортів, цього року залишив два основних: “Юмі” та “Продюсер”.
“Той круглий, цей довгий. “Продюсер” в любий рік зійде. Та насінина коштує 20 копійок, ця насінина 2,5 гривні коштує. На Волині робити великі капіталовкладення — то рік повезе, рік не повезе”, — каже Василь Сидорук.
Стиглий кавун на його полі, розповів господар, в середньому важить 10-12 кілограмів. Великими називає 18-кілограмові плоди. “Я довольний, десь 40 тонн з гектара врожайність, не менше повинна бути. То я так на око визначаю, але має бути”, — каже чоловік.
Саджанці кавуна Василь Сидорук вирощує в теплиці біля дому. Цього року їх висадив в полі на початку червня. Говорить: цього року кавуни достигли на тижні два пізніше через холодний травень і червень.
Щоб ягода вродила, була солодка та соковита, фермер використовує міндобрива, а також поливає кавуни двічі на тиждень. Третя складова хорошого врожаю, зі слів Василя — це сонячна та спекотна погода.
“Коли стало тепло, якщо ти три дні не був на полі, був такий кавунчик, приїжджаєш, а вже він отакий. Один рік посадив без полива, то він був такий з ребрами, все”, — зазначив власник плантації.
Зі слів фермера, повністю оцінити вкладену працю та гроші можна лише розрізавши плід.
На дегустацію ягоди Василь запросив дружину Тетяну, котра в усьому допомагає в сімейній справі.
“Солодкий, смачний… Колір гарний, червоний, такий як має бути, соковитий, зернят мало. Колись ми купували південні кавуни, міняли на картоплю”, — сказала волинянка.
Збувати “миринські” кавуни, сказав фермер Василь Сидорук, почне цього тижня. Проте на його поле за врожаєм уже приїздять постійні клієнти. Каже: з радістю ділиться і з військовими, що несуть службу на Волині.
“Командир вже дзвонив. Вже кажу: скоро буде. Тож не повеземо ми на Схід кавуни”, — розповідає волинянин.
Кавуни Василя — це візитівка Велицької територіальної громади, розповів її голова Віктор Ковальчук. З його слів, господар щороку пригощає і місцевих дітей.
Баштанні не є традиційною для Волині культурою, розповів Суспільному начальник управління агропромислового розвитку Юрій Юрченко.
“Поки що промислового виробництва немає, оскільки Волинь — це ризикована територія з боку погодних умов, але якщо будуть продовжуватися зміни клімату, які є на сьогодні, то не виключено, що ми матимемо і промислові плантації для вирощування кавунів”, — додав посадовець.