У четвер, 10 серпня, Колодяжненська громада на Волині в останню земну дорогу провела молодого захисника Володимира Кондратюка.
Про це повідомили у громаді, передає ВСН.
За останній тиждень громада ховає вже третього Героя, який поклав своє життя на розв’язаній росією війні…
«Бракує слів, аби описати той біль, який приносить ця гірка реальність. Ще зовсім юний, красивий, із купою планів на майбутнє воїн – двадцятичотирьохлітній житель Уховецька Володимир Миколайович Кондратюк. І ось він повертається на малу батьківщину в домовині, бо ниточку його життя обірвав жорстокий і безжальний ворог, який прийшов плюндрувати нашу землю, калічити і вбивати українців», – коментують допис у громаді.
Військовий народився у селі Ломачанка, рано втратив батьків, тож після цього мешкав із сестрою Юлією в Уховецьку. Закінчення школи, служба в армії, а далі – війна… Отримав повістку у липні минулого року і без вагань пішов захищати Україну. Служба у механізованому батальйоні, де солдат був навідником, тяжке поранення на полі бою… А 6 серпня 2023 року у військовому шпиталі Запоріжжя перестало битися серце Героя.
9 серпня Володимир Кондратюк повернувся додому «на щиті».
Односельчани та всі небайдужі жителі населених пунктів, якими рухався траурний кортеж, зустрічали полеглого воїна навколішки і зі слізьми на очах.
По прибутті 9 серпня до батьківської оселі у Ломачанку, біля якої зібралися рідні, знайомі та односельчани військового, святі отці відслужили заупокійний молебень. Після цього шлях ліг до Уховецька.
У четвер, 10 серпня, відбувся чин похорону. Багато людей прийшло, аби провести Героя в останню земну дорогу: рідні, друзі, побратими, земляки, представники місцевої влади, військові, духовенство. Спочатку присутні попрощалися з Володимиром біля дому в Уховецьку, а потім всі вирушили до храму, де відбулося відспівування убитого воїна.
«Тепер, на жаль, і на кладовищі Уховецька майорітиме перший прапор, який сповіщатиме, що тут похований Герой… Пам’ять про нього житиме вічно! – сказавсільський голова Віталій Кашик. – Усім нам хочеться якнайшвидшої Перемоги й миру! Та боляче від того, що ціна цього дуже висока. Нехай Бог почує наші молитви і решта наших захисників повертаються з фронту живими».
Поховали Володимира на місцевому кладовищі під звучання Гімну у виконанні військового оркестру та з рештою військових почестей та дотриманням релігійних обрядів.
