Переселення підприємців з їхнім добром із Центрального ринку на Новий виявилося черговою мильною бульбашкою і обманом від влади, бо Нового ринку… не існує.
І через тиждень-другий після перевірки фахівцями Держпродспоживслужби, так званий, Новий ринок можуть закрити і заборонити торгівлю тим, хто переїхав туди.
Виявиться, що людей колошматили і переносили їх контейнери даремно. Для ділків головне – це гроші наперед зібрати за неіснуючі торгові місця. Юридично тут не ринок, а відповідно до «даних публічної кадастрової карти цільове призначення земельної ділянки … для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
Так сказано в офіційному листі Боратинської сільради. А ще в Держгеокадастрі Волині пересвідчилися, що у власності ТзОВ «Дельта-7», що є власником землі, знаходиться кілька автомобільних стоянок. Статусу ринку, який би відповідав всім вимогам законодавства – санітарії, техніки безпеки, протипожежної безпеки, іншим технічним вимогам, ніхто цьому об’єкту не надавав.
– А ми самі собі надали статус ринку,– заявив в розмові з нами підприємець Л.П.Пахолко, що є одним із співзасновників «Дельти-7».
-З таким же успіхом можете лікарнею чи космодромом назватися?– перепитуємо. – Та чи законно це?
-Ми нічого не порушували, ніхто претензій до нас не має,– була відповідь.
Думаю, поки що ніхто претензій не має. Подібне питання ми задали заступнику Луцького міського голови Григорію Недопаду. Запитали його:
-Як можна було змушувати людей переселятися, навіть допомагаєте технікою, затрачаючи бюджетні кошти, на Новий ринок, якого фактично не існує?
-Вони самі захотіли переїжджати, ми йдемо їм назустріч. А Новий ринок з часом обладнають, зроблять все, як потрібно, по – моєму там був статус ринку і на сесії його мають продовжити,- відповів чиновник.
-Напевне, спочатку планується, проектується, облаштовується ринок відповідно до вимог законодавства і вже потім направляють туди людей, а не навпаки?
– Ну це не наша ділянка, а приватна, вони мали зробити все, як вимагає законодавство.
– А як так могло трапитися, що ділянка землі на Центральному ринку, що належить тому ж підприємцю Пахолку, досі в реєстрі вважається автостоянкою, хоч фактично там роками розміщені торгові ряди?
– Ну це не за нинішньої влади оформлялося. Через прогалини в законодавстві і трапляються такі випадки, коли підприємці заходять на ринок на роки, створюють там «шанхаї» і ми не можемо нічого зробити.
Ой лукавив заступник міського голови! Не прогалини в законодавстві винні, а корупція місцевої влади. Затіявши чергову корупційну схему із створенням КП «Луцькі ринки», якому спершу з бюджету виділили понад 1,5 мільйона гривень і віддали в користування, а потім вилучили назад земельну ділянку, що знаходиться поруч з так званою автостоянкою Пахолка, добре бачили весь хаос і беззаконня, що кояться тут. Не могли не бачити.
Ніхто роками не звертав уваги на антисанітарію і порушення норм безпеки, протипожежних вимог, інші порушення. Та й орендна плата за стоянку і торгові ряди значно відрізняється. За торгові місця плату збирали справно, за несплату могли контейнер чи кіоск забрати. Роботи для слідчих, як кажуть, не бракує. Щось підозріло легко влада погоджувалася на недотримування від цієї оборудки коштів в бюджет міста. Чи відкати за договорняками були важливішими?!
Зараз Пахолко знову в фаворі. Щоб створити йому найсприятливіші умови для розвитку бізнесу, міські чиновники із шкури вилазять і за бюджетні гроші перевозять власників кіосків і контейнерів на так званий Новий ринок, який належить все тому ж Пахолку і його партнерам.
Влада навіть в ЦНАПі послугу з безоплатного перевезення влаштувала. І нікого не хвилює, що ринкова торгівля, що організував цей підприємець, і на Центральному, і на Новому ринках є незаконною.
Те, що від цієї афери можуть постраждати і залишитися без роботи і засобів для існування в першу чергу прості підприємці чи, як їх зневажливо називають у владі, «базарники», нікого не цікавить. Корупційна мафія турбується про свої надприбутки від шахрайських схем, а не про людей.
І ще про один кричущий і жахливий факт діяльності навколоринкової мафії Луцька. Мова вже піде про Варшавський ринок.
Частина торгових рядів тут знаходиться на… магістральному газопроводі високого тиску. Людей посадили на бомбу уповільненої дії!
Невже цього злочину проти жителів Луцька не бачить ніхто – СБУ, ДСНС,прокуратура, поліція?! Якщо, не дай Боже, рвоне, то трагедія може бути страшною. Чи тотальна корупція і відкати за замовчування вагоміші за безпеку лучан? Наведені вище фати свідчать, що в Луцьку роками діє не просто ринкова мафія, а злочинний спрут влади, бізнесу, різних правоохоронних і контролюючих служб.
Недарма містом ширяться чутки, що серед кураторів ринкового клану є навіть один із заступників прокурора області, зять колишнього заступника мера. Тому майже всі кримінальні провадження, їх понад 50, проти керівництва і чиновників Луцької міськради, зокрема, про розкрадання земель, знищення історично-культурної спадщини, незаконні забудови, прийняття рішень, що суперечать Конституції України і Закону України «Про місцеве самоврядування» та інші залишаються не розслідуваними і ховаються під сукно.
Хотілося б чимось обрадувати простих підприємців, що заробляють на хліб насушний, торгівлею в кіосках і контейнерах. Та позитиву мало.
Приємно те, що на їх захист і захист законності стали голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко і поліція. Більше за допомогою людям звертатися ні до кого. Лиш би договорняки у високих кабінетах влади в Києві не спрацювали, тоді їх кинуть напризволяще.
Добре було б, якби представник Президента України в межах своїх повноважень змусив виконувати свої обов’язки прокурорів, слідчих і контролюючі органи. Бо надто вже розперезалася в безкарності і свавіллі луцька влада. З ринками в Луцьку нарешті пора навести лад, правдиво розповісти людям правду, якою б гіркою вона не була, де на законних підставах можуть діяти ринки, чи ї на це відповідні дозвільні документи, де підприємці зможуть облаштовувати свої робочі місця.
Рано чи пізно обласній владі і представнику Президента доведеться вирішувати дуже непросте питання — повернення у державну власність ринків області.
До роздержавлення всі вони, а їх було понад 20, були державними. Частину їх передали не у власність, а в підпорядкування різним структурам. Потім дивним чином завдяки розчерку пера сумнівних нотаріусів, не заплативши і гривні, ці ринки стали власністю ділків різних мастей і аферистів. А можливо, дана афера і є складовою ринкової мафії, тому це питання десятиліттями замовчують? Тільки б від цього повернення в державну власність знову не постраждали прості люди, вкотре їх не обдурили і не використали.
А ще, спостерігаючи за розрізненістю дій і вчинків підприємців, хочеться порадити їм діяти спільно і злагоджено, не піддаватися на провокації і брехливі випади провладних ЗМІ. І не вірити обіцянкам чиновників, які намагаються посіяти розбрат і зіткнути лобами різні групи.
Грубими і незаконними методами вони намагалися вигнати з робочих місць торговельників КП «Луцькі ринки», далі візьмуться за інших. Відстояти свої інтереси можна буде тільки згуртувавшись і при кваліфікованій юридичній підтримці.
Ярослав Андрусяк
