В реабілітаційному центрі обласної клінічної лікарні щомісяця відновлюють здоров’я орієнтовно 150 людей, з яких 30% — військовослужбовці.
Як розповів Суспільному завідувач центру Тарас Ікало, на реабілітації пацієнти перебувають щонайменше два тижні, за потреби – довше, щоб забезпечити поступове і комплексне відновлення організму після травм.
“Цілі бувають різними, власне, вони мають бути реальними, бо пацієнти вимагають результату, який в силу їхніх анатомічних пошкоджень не завжди є реальним. Сюди включаємо психолога, треба значну роботу пацієнтові пояснити, що реально, а що ні”, — говорить лікар.
50-річний волинянин Олександр говорить: поранення отримав під час виконання бойового завдання на куп’янському напрямку 19 травня. Найбільше постраждало праве коліно, уламок розірвав зв’язки.
“Оперативно була надана евакуація у Куп’янськ, у Харків. Швиденько зробили операції. Ногу врятували”, — говорить чоловік.
Асистентка фізичного терапевта Алла Кудкудак розповідає, що впродовж дев’яти днів працює із пацієнтом щоденно і за цей час результат відчутний.
“Був не дуже витривалим, не міг довго працювати, швидко втомлювався. Ми це збільшили, ми можемо тепер займатися до години часу”, — говорить асистентка.
Харків’янин Андрій – прикордонник. Розповідає, отримав мінне поранення руки та тазу. У Волинській обласній клінічній лікарні боєць лікується від травня, тут йому тричі зробили операції. “Якщо сюди я приїхав на каталці, то тут я перейшов на милиці й навіть мене навчили ходити без них”, — говорить Андрій.
Із 22 червня в реабілітаційному центрі відновлюється Василь. Розповідає, що родом із Одеси, воювати пішов добровольцем. 16 червня біля Мар’їнки його поранило, до евакуаційного центру діставався самотужки. Пішки пройшов чотири з половиною кілометри.
Військовий психолог Анатолій Черенков пояснює, що фізична слабкість погіршує моральний ста поранених військових, вони втрачають віру у можливість повернення до звичного життя. Говорить: важливо вмотивувати.
