У Луцьку мешканці одного з будинків у понеділок, 31 липня, перекрили вулицю Львівська. Кажуть: їх виселяють з їхніх помешкань. Йдеться про будинок на вулиці Агрономічна, власником якого є Гнідавський цукровий завод.
Проте, згідно з документами, такої вулиці у Луцьку не існує. А будинок – взагалі нежитлове приміщення.
Про це повідомила виданню ВСН заступниця міського голови Ірина Чебелюк.
«Це дуже складне питання, з яким ми вже працюємо кілька років. Люди не хочуть зрозуміти одної простої істини, що це не їхня приватна власність, це власність заводу», – каже вона.
Зі слів Ірини Чебелюк, згідно з містобудівною документацією, вулиці Агрономічної не існує взагалі і як саме людей зареєстрували за цією адресою – невідомо. Але тим не менше, в паспортах місце реєстрації зазначене: «Луцьк, вулиця Агрономічна».
Це питання в міськраді розглядають вже років чотири. Тільки от згідно з кадастровими номерами земельних ділянок, де розташовані будівлі, це взагалі територія Боратинськоі громади. А ще це приміщення – приватна власність цукрового заводу.
Звідки у Луцьку взялась вулиця Агрономічна – теж незрозуміло: жодних документів про це немає, окрім реєстру виборців, звідки її перенесли у реєстр громади.
Що ж до самої будівлі, де розміщені квартири, то це – нежитлове приміщення.
«Неодноразово мешканці до нас зверталися з приводу приватизації майна. Однак, це не є житлові приміщення, це пожежні депо», – каже Ірина Чебелюк.
В 80-х, 90-х роках, каже вона, згадані приміщення надавалося людям, як тимчасове житло. Відповідно, приватизувати їх неможливо, бо об’єкти в складі заводу.
«Як на мене, то Луцька міська рада не має абсолютно ніякого відношення до відносин суб’єкта господарювання з тими людьми, яким вони дозволили проживати на своїй території 50 років», – розповідає заступниця.
Луцька міська рада, зауважує Ірина Чебелюк, не може зобов’язати підприємство дати людям у власність це майно, оскільки воно навіть не відповідає технічним вимогам.
Два місяці тому, на депутатську комісію звернулися мешканці цих будинків з проханням вплинути на ситуацію, тому що їм відключають газ, розповідає Чебелюк. Але як туди провели газ – теж питання. Мешканці також просили облаштувати окремі лінії електроживлення та водопостачання. Однак у міськраді тільки порекомендували заводу все-таки вирішити житлове питання.
Через деякий час представники заводу повідомили міськраду про те, що вони готують об’єкт, в якому облаштовують квартири, саме для цих мешканців, які проживають в зоні виробництва.
«Зі слів представників заводу, це мають бути квартири площею 50-60 квадратних метрів. Вони вкладають власні кошти і планують приміщення в статусі гуртожитка. І тільки після того, як мешканці переберуться в гуртожиток, помешкання перейде на баланс міської ради, з обов’язковою приватизацією цих квартир мешканцями. Сьогодні, спілкуючись з керівництвом заводу, мені стало відомо про те, що всі категорично відмовляються туди йти та дивитися на житло, яке їм пропонується», – каже Ірина Чебелюк.
Єдина колізія сьогодні, наголошує вона, – це питання реєстрації людей на вулиці, яку вони називають Агрономічною, але якої в місті офіційно не існує. Адже земельна ділянка – на території Боратинської громади.
