Світлана Веремчук із сім’єю Сивихів не можуть зжитися вже 17 років. Усе почалося з купівлі-продажу частини будинку, де зараз усі проживають. Він вважається багатоквартирним.
Нові власники Сивихи думали, що купують трикімнатну квартиру з двома кімнатами на другому поверсі й однією – на першому. Проте коли вже придбали нерухомість, то виявилося, що дві кімнати зверху потрібно ділити з сусідкою Світланою. За документами це не житлова площа, а горище, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Родина, яка вселилася до нового житла, сподівалася саме на три кімнати. Ця сім’я складається з шістьох осіб, троє з яких мають інвалідність.
Із того часу відносини не наладилися, а хлів та подвір’я ділять досі.
В одній частині будинку живуть пенсіонери Олександр і Марія Сивихи, які дбають про дочку, що має епілепсію, та її трьох малолітніх дітей. Всього шестеро людей. Троє – дочка, онучка та дідусь – мають групи інвалідності. Бабуся, хоч і не має інвалідності, теж ледве пересувається домом.
На додаток – постійні чвари з сусідкою.
«Ми прийшли на дві квартири. Зверху була квартира і тут. Ця сусідка взяла і подала на суд. Ми нічого не знали… Почали ми достроювати. Кажу: «Свєта, підпиши мені заяву, бо ж квартира називається», – говорить Олександр Сивих.
Живуть по сусідству як кіт із собакою. Олександр Семенович демонструє пакості. Сусідка посадила на подвір’ї туї, щоправда, за півтора метра від вікна, як виростуть, то затулятимуть його. Поставила шиферину, яка затуляє перед вікном простір, і навіть пустила під стіни будинку стічну ринву.
Тут часто поліція. Як виявляється, сусіди досі не можуть поділити хлів і двір, хоч і поставили паркани.
Світлана Веремчук розповідає: «У 97-му чи в 98-му році ту квартиру перевели в горище, а вони прийшли через вісім чи дев’ять років».
Показує документи на квартиру. Закон – на її стороні.
Обстановка між сусідами – на найвищому рівні напруги. Подітися один від одного вони не мають куди.
