На Волині суттєво зросла кількість випадків шахрайства. Вже у 2023 році зловмисники виманили у волинян близько 50 мільйонів гривень. Ідеться як про шахраїв у Інтернеті, так і про тих, хто діє через телефонні та інші схеми.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, які найтиповіші схеми використовують шахраї та як люди можуть вберегтися від таких зловмисників. Матеріал підготовлений в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України».
Шахраї постійно вдосконалюються
За весь 2022 рік поліція Волинської області отримала понад 2600 звернень щодо випадків шахрайства від мешканців, розповідає керівник сектору протидії шахрайствам Головного управління Нацполіції в області Назарій Оксенюк. Загальну суму збитків від таких злочинів він оцінює у 58 мільйонів гривень.
А вже за січень-травень 2023-го до поліцейських надійшло більше 1900 звернень із сумою збитків у понад 50 мільйонів. Таким чином, у поліції очікують, що показники попереднього року будуть перевищені, а тому активно звертаються до волинян бути пильнішими та обачнішими.
В поліції пояснюють, що досі найпопулярнішим видом шахрайства залишається фішинг, коли шахраї обманом виманюють у людей конфіденційну інформацію, наприклад паролі чи дані банківських карток. Зважаючи на постійні вдосконалення схем шахраїв, розкривати такі злочини буває дуже складно.
«Проблема полягає у тому, що найпопулярнішим видом шахрайств до цього дня був і залишається фішинг. Багато громадян не розуміють, що це таке і як від цього вберегтись, хоча інформації у мережі Інтернет про всі види шахрайств надзвичайно багато, але люди починають цікавитись фішингом та іншими видами шахрайств тільки після того, як потраплять у пастку злочинців.
Потрібно максимально розповсюдити інформацію про ліміти на банківських картах, а також інформацію про те, яку інформацію щодо картки можна називати стороннім особам. Поширювати можна лише 16 цифр на лицьовому боці картки. Все інше – категорично ні. Також багато громадян хочуть «легких» грошей, тому беруть участь у так званих лотереях, «лотобоксах» та іншому, хоча всі прекрасно мають розуміти, що безкоштовного сиру немає навіть у мишоловці», – розповів начальник відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Андрій Ніколаєв.
Наприклад, у травні 2023-го поліцейські розкрили масштабну шахрайську схему із викорстанням фішингу, яка охопила 20 областей України. Загалом викрито, що 56 зловмисників розсилали фішингові посилання для отримання даних про банківські картки і таким чином привласнили близько 15 мільйонів гривень.
«Фішинг маскували різними способами: від пропозицій оформлення грошових виплат до продажу різних товарів, здебільшого – побутової техніки. Також фігуранти здійснювали пошук потенційних потерпілих на торгових онлайн-майданчиках. Зловмисники писали продавцям товарів, видаючи себе за покупців. Листування переводили у сторонні месенджери, туди надсилали фішингові посилання. На шахрайських сайтах пропонувалося ввести дані банківської картки нібито для зарахування грошей за проданий товар. Після цього інформація про банківські картки, які вводили потерпілі на шахрайських сайтах, автоматично ставала відома фігурантам. Надалі вони «виводили» гроші громадян на підконтрольні рахунки», — пояснили у поліції.
Траплялися випадки, коли шахраї не цуралися наживатися на військових. Наприклад, у лютому 2023-го поліція повідомила про викриття 20-річного лучанина, що продавав неіснуючу військову амуніцію. Він розмістив оголошення в Інтернеті про продаж військової амуніції та спорядження. Довірливі покупці перераховували за неіснуючий товар гроші на банківську картку чоловіка, а взамін нічого не отримували.
Гра на емоціях
Не секрет, що легше ввести в обману людей на емоціях, таких, що не можуть раціонально мислити. Саме на це розрахована класична схема зловмисників «ваш родич потрапив у біду».
Наприклад, у листопаді 2022-го до поліції звернулася мешканка Ковеля. Жінка повідомила, що до неї зателефонував невідомий та зазначив, що її донька хвора та потребує коштів на лікування – близько 55 тисяч гривень. За грошима мав прийти нібито лікар.
«Одразу після розмови жінка, не розгубившись, зв’язалася з донькою та дізналася, що з нею усе гаразд. А коли невідомий прийшов до помешкання за грошима, там вже були родичі ковельчанки. Зловмисник розпилив сльозогінний газ та втік у невідомому напрямку, потерпілі ж звернулися до поліції. Завдяки пильності та обізнаності громадян по гарячим слідам афериста встановили та затримали. Ним виявився 41-річний мешканець Одеської області», – повідомляли волинські поліцейські.
Щоправда, не всі волиняни були такими обачними. Згодом вдалося з’ясувати, що згаданий шахрай вже ошукав іншу волинянку за такою ж схемою і виманив понад 10 тисяч гривень та 400 доларів.
«Дійсно, іноді шахраї вловлюють оцей психологічний стан розгубленості, особливо у випадках «ваш родич/друг у біді». В першу чергу, потрібно заспокоїтися, покласти слухавку і спробувати подзвонити цьому родичу чи другу. Зазвичай, з ними виявиться усе гаразд. Далі обов’язково звернутись до поліції і повідомити про такий випадок. Звертатись дуже важливо і потрібно, адже таким чином ми натрапляємо на слід зловмисників, здебільшого вони діють зі спільниками, тож будь-яка інформація для поліції важлива. Саме завдяки оперативному зверненню на лінію 102 нам вдавалось затримувати таких шахраїв «по гарячих слідах», — радить Назарій Оксенюк.
Ще про один випадок шахрайства стало відомо у травні 2023-го, коли до поліції звернулася волинянка, що переслала понад 700 тисяч гривень нібито «нареченому» із Південно-Східної Азії.
«Чоловік увійшов у довіру до потерпілої, писав, що перебуває нині у скрутному становищі, але дуже хотів би приїхати, побачити її, мовляв, жінка йому сподобалась, навіть планує з нею одружитись. Далі він надсилав їй різні рахунки, на які потрібно було переслати кошти нібито за різноманітні послуги, як-от, отримання паспорта, медичного страхування, сертифікатів, купівля квитків на виїзд з країни перебування тощо. З невідомого акаунту їй навіть писали нібито від ООН, надсилаючи рахунки, на які потрібно було переслати кошти. Віддавши шахраям усі збереження, жінка позичила певну суму грошей, які також надіслала, будучи переконаною, що допомагає фіктивному нареченому швидше виїхати з однієї з країн Південно-Східної Азії до неї на Волинь», – повідомили у поліції.
A Flourish chartШахраї полюють на вашу картку
Серед порад від поліцейських щодо захисту від шахраїв постійно звучать заклики берегти дані своїх банківських карток. І це виправдано, адже 57% виявлених випадків шахрайств із початку 2023 року припадають на згадані фішингові посилання, або на шахраїв, які представляються працівниками банку і намагаються виманити цю інформацію. В абсолютних цифрах це 250 випадків фішингу та 150 звернень фейкових працівників банку.
«Новизна шахраїв у тому, що вони створюють сайти, майже ідентичні до справжніх. Особливо це стосується популярних платформ з купівлі/продажу. Тому ми рекомендуємо таке. Купуйте та продавайте товари на тих сайтах, де можна вести переписку з продавцем/покупцем. Намагайтесь спілкуватись лише на цьому сайті. Якщо ж вам у месенджер (Viber, Telegram, Whatsapp), поза офіційним сайтом, надіслали посилання для оплати, не переходьте на нього. Цей сайт може бути дуже схожим на офіційний, але насправді є фіктивним (фішинговим). Тому не вводьте ніде дані банківської картки (номер, термін дії, CCV-код – це три цифри на звороті картки). Інакше кошти будуть списані з ваших рахунків», — розповідає Назар Оксенюк.
Друга за популярністю шахрайська схема передбачає, що ви самі заплатите наперед за неіснуючі товари чи послугу. Таких випадків у 2023-у вже виявили 258. Наприклад, шахраї спекулювали на темі проблем з опаленням взимку. Так, у Камені-Каширському районі шахрай публікував оголошення про продаж дров, гроші просив громадян скидати наперед, після цього на зв’язок він не виходив.
«Днями до поліції звернулася 51-річна мешканка Каменя-Каширського. Жінка розповіла, що намагалася придбати дрова у мережі: на відповідне оголошення вона натрапила у одній із місцевих груп. Зв’язавшись із так званим продавцем, волинянка домовилась про поставку та заплатила майже 7 000 гривень наперед. Натомість, дров жінка не отримала, а зв’язок із продавцем зник», — повідомляли у поліції.
Саме тому вони рекомендують платити за товар тільки після його отримання і перевірки, ніколи не надсилати кошти наперед, а також не платити на сторонніх платформах і підозрілих сайтах, які насправді можуть збирати дані банківських карток.
