Станом на початок червня статус сиріт на Волині мають 1488 дітей, – розповіла начальниця Служби у справах дітей Волинської обласної військової адміністрації Алла Онищук.
В інтерв’ю Суспільному посадовиця розповіла, чи можливе усиновлення в Україні під час повномасштабної війни та як допомогти дітям, які втратили батьків.
– Чи можна зараз під час повномасштабної війни усиновити дитину? І куди волинянам звернутися за консультацією щодо цього питання?
Усиновлення дітей, які перебувають в Україні не забороняється, тобто діти підлягають усиновленню. І звертатися потрібно до Служби у справах дітей за місцем свого проживання. Там проконсультують, нададуть інформацію про той пакет документів, які потрібно зібрати.
– В яких випадках усиновлення можливе, які є обмеження?
У нас є дві категорії дітей, це: діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування. Стосовно дітей-сиріт – це діти, у яких померли або загинули батьки, а стосовно дітей, позбавлених батьківського піклування – законодавець сьогодні визначає 16 підстав. Із усіх цих 16 підстав, які дають право дитині на статус “позбавлений батьківського піклування” лише шість підстав є такими, які дають їй право на усиновлення. Це – позбавлення батьків батьківських прав, це – визнання батьків померлими або безвісти відсутніми, це – визнання батьків недієздатними.
В Україні, вона завжди існувала, так звана процедура усиновлення дитини за згодою батьків – це тоді, коли батьки відмовляються забрати дитину з пологового будинку або із закладу охорони здоров’я, і дають згоду на її усиновлення.
Усиновленню підлягає не кожна дитина, тому що є обставини, за яких, скажемо так, можливе повернення дитини в біологічну сім’ю. Як-то, наприклад, із нових обставин – це теж перебування батьків на окуповані території або зникнення безвісти. Ми не знаємо, чи вони живі, і з ними не має зв’язку, так? Чи це батьки, з якими, на жаль, вже щось трапилось. Тому, до підтвердження факту їхньої загибелі – ця дитина не може бути усиновленою.
Заборонено сьогодні всиновлення тих дітей, які перебувають в евакуації за кордоном, тому що на території інших держав органи державної влади України не мають повноважень.
– Чи змінилася процедура усиновлення під час війни? Можливо її спростили?
Нічого не ускладнилось, нічого не спростилось. Розмови про те, що у нас складна процедура усиновлення – це міфи. У нас насправді, це – збір пакету документів і проходження двотижневого курсу навчання, отримання висновків.
Усиновлювачі збирають пакет документів, який підтверджує їх матеріальну спроможність виховувати дитину, наявність у них житлової площі, відсутність захворювань, які перешкоджають поміщенню дитини в сім’ю, відсутність судимостей, які перешкоджають влаштуванню дитини в сім’ю. Потім проходять курс навчання.
Якщо це – дитина трирічного віку , значить батьки мають право познайомитися тільки з дитиною від нуля до трьох років.
– Скільки дітей щороку набувають статусу осиротілих?
Це – від 200 до 300 дітей. У нас кілька років, які передували воєнним подіям, трошечки знижувалося число дітей, які набувати статусу. Минулого року ми знову відмітили уже зростання числа таких дітей, минулого року – це було майже 300 дітей в області.
Ми надали такий статус 24 дітям, які перемістилися із зони проведення бойових дій або тимчасово окупованих територій, і на сьогоднішній день, з їхніми батьками втрачений зв’язок.
– Скільки нині дітей чекає на усиновлення?
Сьогодні в області, у нас на обліку – майже півтори тисячі дітей-сиріт – 1488, якщо точно. Із них підлягають усиновлення тільки 440. Більшість, із цих 440 дітей, про які я говорила, це – діти більш старшого віку.
– Скільки зареєстровано заявок від громадян, які хочуть усиновити дитину?
Як потенційні усиновлювачі у нас перебуває 56 пар. Один нюанс, який теж треба розуміти і враховувати усі, хто думає над питанням прийняття дитини в сім’ю – це усвідомлення того, що в дітей, які мають підстави для усиновлення, можуть бути різний стан здоров’я, і є діти, які потребують лікування.
За час повномасштабного вторгнення – це у нас більше 30 дітей.
– Все ж таки бувають такі випадки, що наші волиняни хочуть взяти в сім’ю дитинку, в якої є проблеми зі здоров’ям?
Так. Часто таке трапляється, що батьки усиновляють дитину, ефективно її лікують і дитина росте в сім’ї абсолютно здоровою.
– Чи бувають такі ситуації, що батьки подавали заявки, але відмовилися усиновлювати або ж повертали дітей після усиновлення?
Такі випадки трапляються. На щастя вони вкрай рідкі. Скасування усиновлення – це процедура, яка може відбуватися один раз на 3-4 роки. Потрібно розуміти, що усиновлення – це не нав’язана процедура. Ніхто і нікому не вказує, яку дитину усиновлювати. Коли батьки приходять на облік, і вони направляються на знайомство із дитиною, тобто є ще поняття встановлення контакту, є поняття взаємопідбору батьків і дітей.
– Скільки в нашій області будинків сімейного типу?
На сьогоднішній день в області 35 дитячих будинків сімейного типу і 60 прийомних сімей.
– Чи відстежуєте ви долю усиновлених дітей? І можливо виможете розказати історію, яка вразила вас?
В нас колись була ситуація, коли на обліку був хлопчик, з певних причин, в тому числі і через сумніви щодо стану здоров’я практично усі люди, які на той час перебували на обліку, відмовилися від його усиновлення. Ми були дуже засмучені з цього приводу, але просто випадково, нам перетелефонували усиновлювачі із іншої області, при чом із дуже далекої області України, які висловили готовність приїхати і познайомитися із дитиною. Після першого ж знайомства, після першої зустрічі зі дитиною, мама сказала: “Щоб не було, це моя дитина!”. І у них все дуже гарно, дуже добре, хлопчик уже навчається в старшій школі.
Стосовно нагляду за усиновленими дітьми – це обов’язково. Здійснюється він до досягнення дитиною 18 років, перших три роки він здійснюється щорічно, далі не рідше, ніж раз на три роки. Якщо у сім’ї виникають якісь проблемні або кризові ситуації, звичайно це – уже постійний контроль. Сьогодні нагляд за станом утримання дітей в сім’ях застосовується абсолютно, щодо всіх сімейних форм виховання. І щодо опіки,і щодо прийомних родин.
