Проти військового з Волині, який воював із 2016 року, відкрили кримінальне провадження. Окрім контузії та її наслідків, 45-річний чоловік переніс на ногах інфаркт. Йому необхідна операція на серці. Поки лікувався та проходив усі обстеження, військовому приписали самовільне залишення служби.
«Я служив у піхоті. На передку. Противник від мене був за 100-300 метрів. Я думаю, що це небагато. Після закінчення контракту в серпні я звільнився зі Збройних сил України і не продовжував контракт, хотів пожити своїм життям. Із початком повномасштабної війни мене першим призвали – 3 березня я знову був призваний до Збройних сил України», – розповідає Сергій Мілецький ТРК «Аверс».
Він родом із села Мовчанів колишнього Локачинського району. Із 2016 року воює. Перед повномасштабною війною якраз пішов на заслужений відпочинок. Як тільки 24 лютого 2022 року розпочалося велике вторгнення, його знову призвали до військової служби.
Багато часу чоловік провів саме на передовій. Війна відібрала у військового здоров’я.
«По народному – контузія, по документах – черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відсутність слуху. Мене врятували хлопці, витягнули. Велика шана людині, яка зараз на тому світі. Вона загинула пізніше, а тоді надала мені поміч», – говорить Сергій Мілецький.
Бойові дії далися взнаки. Коли був уже на Волині, в чоловіка схопило серце. Обстеження показали, що він переніс на ногах інфаркт. Лікарі дали направлення до Львова. Там сказали, що потрібна операція.
Сергій Мілецький проходив стаціонарне лікування, а коли прибув наступного разу, госпіталь був переповнений військовими і його відправили додому. Тому на кілька днів підтверджувальних медичних документів у нього не виявилося й у військовій частині у Володимирі чоловіку приписали самовільне залишення служби.
«У мене є тільки направлення на Львів. Перед тим я лежав там. Лікарняний, виписка – все є… Лікар не написав у моїй картці: прибути тоді-то, коли з’явиться місце. Після тієї ситуації, як я приїхав, показав документи, мені сказали, що я самовільно залишив військову частину. Мої документи передали в бюро досудових розслідувань, тобто в ДБР», – зазначає Сергій Мілецький.
Він має юридичну освіту. Каже, що сам захищатиме себе в суді. Та й на хорошого адвоката потрібні гроші. Усі виплати з Сергія Мілецького зараз знято.
«Допомоги немає. У мене пенсія – 3700 гривень. І я за свою пенсію лікую. Кожного тижня я їду в Локачі в аптеку, купую за свою пенсію без жодних знижок. У місяць 3000 гривень іде на нього на ліки. Окрім того, потрібно взутися, вдягнутися, поїсти. Він дружини не має, розлучений. Як був на війні, вона була в Польщі. Сім’я розпалася», – розповідає матір військовослужбовця Лідія Мілецька.
На війну пішов і її онук – син Сергія.
«Він одружений. Ось уже місяць як пішов замість нього на війну. 22 роки. Одній доньці – рік і місяць, а другій – три. І він пішов на Схід. Був у Великобританії. «Тато не йде, то я йду», – плаче Лідія Мілецька.
Зараз Сергій Мілецький проживає в Мовчанові, працювати не може. Фактично ним опікується старенька мама.
«У військовій частині не дали направлення. Я поїхала з ним у Затурці до сімейного лікаря. Він дав направлення, сказав, що можемо в Києві лягати. Поїхали в Локачі в районну лікарню. Знайома лікарка сказала: оскільки син військовий, то треба направлення з частини, вона не має права ложити. Вона його не положила. В частині направлення не було. В госпіталь не ложили. Лежав удома. Лежав тиждень. І тут ще й судити будуть за самовільний уход із частини», – нарікає мама військовослужбовця.
Медичні документи Сергія Мілецького підтверджують, що в чоловіка – складна хвороба серця і він потребує негайної операції. З такими довідками його мали би звільнити від військової служби за станом здоров’я, а не за кримінальною статтею.
Якщо військового не пролікують за державні кошти, операція Сергію Мілецькому обійдеться в 150 тисяч гривень. Його мати каже: готова продати паї, щоби врятувати сину життя. Зараз хоче лише одного: аби Сергій міг спокійно пролікуватися.
