Минають роковини з дня загибелі волинського воїна Валерія Гонти . ФОТО.

У бою за незалежність України загинув Гонта Валерій Олександрович.

Народився 27 липня 1981 року у місті Ковелі. Навчався в школі №13. Закінчив Ковельський машинобудівний технікум.

Працював електромонтажником, згодом відкрив власний магазин. У перші дні російської збройної агресії на сході України у 2014 році пішов до військкомату, аби потрапити у зону бойових дій. Але йому відмовили через стан здоров’я.

Вступив до “Правого сектору” і у липні 2014 року вже був на фронті. Боєць з позивним “Гонта” брав участь в боях за Донецький аеропорт. Воював за селище Піски.

У 2016 році підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних Сил України. Вступив до 1-го батальйону 54-ої бригади, яка дислокувалася у м.Бахмуті – на передовій лінії фронту на Світлодарській дузі. Тут молодший сержант, командир бойової машини-командир 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону (в/ч А0693) воював майже рік.

Мужній воїн Валерій Гонта зумів винести пораненого бійця з позицій під артилерійським вогнем. За це отримав державну нагороду – орден “За мужність” ІІІ ступеня. Відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України “За взірцевість у військовій службі” .

Брав участь у боях з 2014 по 2018 рік. Кіборг Валерій Гонта на війні втратив слух, мав важкі поранення. Після демобілізації пережив мікроінсульт. Інвалід ІІ групи, потребував постійного лікування. При тому активно допомагав бойовим побратимам у придбанні медикаментів, продуктів, вирішенні побутових питань.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Валерій Гонта знову у бойовому строю. Служив у 14-ій окремій механізованій бригаді. Головний сержант 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А1008 Валерій Гонта загинув 21 травня 2022 року біля селища Нагірне Донецької області. Без батька залишилися двоє синів.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.