За 60 кілометрів від районного центру, у волинських лісах – село Погулянка Камінь-Каширського району. За сім кілометрів через болота – українсько-білоруський кордон. Суспільне побувало у селі прикордоння на Волині й розпитало в місцевих жителів, як нині живуть біля північного кордону та чим займаються у селі.
Мають землі і тримають господарство
Люди садять картоплю та сіють овес, раніше їздили на сезонні заробітки в Польщу – так про своє життя в селі розповіли Суспільному троє місцевих чоловіків, усі Василі. “Молотимо, послє картопля, послє опять сіємо”, – каже чоловік.
Волинянин Василь каже: за 80 кілометрів, у білоруському селі Верхустя живе його швагро, якого раніше навідував не раз. “Верхустьє село, біля Іваново. “Явою” попоїздив колись. Білоруси не підуть сюди, на Україну. Нє, нє, вони не проїдуть”, – говорить чоловік.
Ще один Василь розповів, що в сусідній Білорусі живе його сестра. “Вона мовчить. Тако говоримо, вона ж не може сказати. Четверо дітей, заберуть та й всьо”, – каже чоловік.
Населення села Погулянка становить 562 людини, – зазначив Суспільному староста Олександр Токарчук.
Як розповів місцевий житель Петро Качула, тут хороші господарі, які тримають багато худоби та працюють в полі.
“Помаленьку садять городи. Саме зараз робота в полі. Корови люди тримають, голів двісті, є свині. Так все нормально. Щоб скорій кінчилася війна – во що! Щоб молодьож не гинула”, – додав чоловік.
Дозвілля у селі: як відпочивають місцеві
Сільської ради у Погулянці немає, клуб розібрали з десяток років тому, – говорить місцева жителька Олена.
“Немає куди піти, куди? Школа, бібліотека. Церква московського патріарха. Ходять, але зараз менше. Два магазини. А також, що в нас є? Садочок у Великій Глуші, довозили дітей, а зараз і того немає – закрили, не працює поки що”, – каже жінка.
Не працює дитсадок від початку повномасштабної війни через близькість до Білорусі, так само як і місцева книгозбірня, – розповіла бібліотекарка Світлана Ричук.
“Ми на простої зараз, але раз на тиждень я виходжу. Дзвонять до мене, кому треба обміняти книжку, кому по навчальній програмі треба взяти. В основному малеча, але і дорослі ходять”, – каже волинянка.
Декілька років тому, зазначила бібліотекарка, Інститут книги поповнив фонд сільської книгозбірні, зокрема є чимало книг волинських письменників.
Загалом у волинському селі Погулянка чимало людей живуть із того, що продають вирощені на власних господарствах ягоди.
Як розповіла місцева жителька Галина Полікарчик, яка прополювала малину на своїй ділянці, землі в Погулянці в людей багато, і надивилися в сусідній Польщі, що на продажі малини можна заробити кошти.
“В нас заготовітєлі їздять. І по чому було минулого року? Починалася минулого року 80, далі 70, 60, далі 50 і дійшло до 30 гривень. В мене біля хати мало, а там в полі, далеко ще є, соток з десять. Є в людей по багато. В сина – 30 соток посадив цього року”, – додала волинянка.