Він дуже небезпечний, адже переносить багато інфекцій
Навесні з настанням стійкого потепління на територіях з достатнім зволоженням спостерігається масовий виплід гнусу. Про це інформує Турійський відділ здійснення протиепізоотичних та лікувально-профілактичних заходів Ковельської РДЛВМ.
Гнус – це загальна назва, яка об’єднує кровосисних двокрилих комах (ґедзі, комарі, мошки, мокреці, москіти), які в дорослому стані споживають кров тварин і людей. Серед численних кровососів із комплексу гнус особливо важливе господарське значення мають мошки, у першу чергу, як злісні кровососи, а також переносники збудників таких хвороб, як сибірка, туляремія, пастирильоз енцефаліт та інші. При кровоссанні виділяють гемолітичний токсин, який викликає у теплокровних тварини патологічні явища, визнані як симуліїдотоксикоз, наслідком якого можуть бути масові захворювання, що спричиняють загибель або вимушений забій тварин. Місця їх виплоду – швидкоплинні струмки, річки та проточні меліоративні канали.
У весняний і ранньолітній періоди основним фактором, який визначає добову активність мошок, є температура, в літній період – освітлення, а в осінній, коли збільшується кількість днів із похмурою погодою, кровососи нападають впродовж усього дня. Літ мошок починається в третій декаді квітня, масові напади відмічаються з першої декади травня до початку червня. Завершення льоту – в кінці серпня, на початку вересня.
Завдяки властивості набиватися в ніс, вуха, очі – це найбільш злісні та настирливі кровососи. Вражають усі ділянки тіла тварини.
Нападу мошок піддаються всі види домашніх тварин, але найбільше страждає велика рогата худоба та коні. Завдяки властивості набиватися в ніс, вуха, очі – це найбільш злісні та настирливі кровососи. Вражають усі ділянки тіла тварини.
Ці комахи становлять небезпеку, оскільки:
- масово нападаючи на тварин наносять велику кількість укусів, що спричиняє запалення шкіри та слизових оболонок, виражене занепокоєння та іноді смерть тварини;
- можуть бути переносниками інфекційних заразних хвороб тварин (сибірка, бруцельоз, енцефаліт, заразний вузликовий дерматит ВРХ, інфекційна анемія коней, міксоматоз кролів, анаплазмоз, сетаріоз, філяріоз, онхоцеркоз та ін.) та хвороб спільних для тварин і людей (дирофіляріоз, лейшманіоз, туляремія, малярія та ін.).
Перші клінічні ознаки даної хвороби можуть проявлятися уже через 20-30хв. після масових покусів, які характеризуються зниженням апетиту з наступною відмовою тварин від корму, сильним занепокоєнням, прагненням покинути стадо. Помітно посилюється слиновиділення, серозні витікання з очей і носових отворів. Температура тіла підвищується на 1,5 – 2 0С. Через 3 – 4 години настає загальне пригнічення організму. В більшості тварин відмічається набряк тканин у ділянці міжщелепового простору, підгруддя, нижньої частини живота. В окремих випадках язика. При сильній інтоксикації виникають судоми, парези, що має летальні наслідки. Економічний збиток, заподіюваний гнусом досить великий. Тому потрібно приділяти більшу увагу заходам профілактики.
З метою профілактики ентомозів і недопущення виникнення їх негативних наслідків у період випасання худоби необхідно на час масового льоту кровосисних комах:
- випасання тварин проводити до і після льоту мошки (вранці та ввечері);
- випасання худоби проводити на пасовищах, які добре продуваються вітрами;
- літні табори розміщувати в місцях віддалених від річок, боліт, вологого лісу;
- постійно вести нагляд та звертати увагу на клінічний стан тварин;
- щоб запобігти нападу гнусу на тварин слід своєчасно заганяти тварин у приміщення.
Найбільш доступними і економічно ефективними заходами профілактики проти симуліїд є синтетичні обробки волосяного покриву тварин інсектицидами і репелентами. При виборі препаратів для обробок тварин, необхідно звертати увагу на їх високу інсектицидну ефективність, низьку токсичність для ссавців і тривалість залишком дії. Пам’ятайте, що застосування препаратів необхідно виконувати згідно діючих настанов з дотриманням усіх загальноприйнятих заходів безпеки. З появою клінічних ознак захворювання тварин від укусів мошки потрібно своєчасно звернутися до спеціалістів ветеринарної медицини району для одержання симптоматичного лікування.
