Як стало відомо, загиблому волинському воїну Михайлу Дарчичу, присвятили вірш.
До слова, автор поезії – Mykola Savchuk
Проснувся Бихів, день новий село стрічає,
Обнови кожен день господарю несе.
То молодих Господь до шлюбу, вже, вінчає,
А то війна візьме й село засмутить все.
Спекотним липнем, десь під Соледаром,
Де сіль і та розплавилась в вогні,
Михайло Дарчич, медик з Божим даром,
Спасав других й загинув на війні.
Один з вісьмох дітей, що народила мати,
За руку батько у життя його привів,
Навчив, як жити, а освіта – лікувати,
Михайло мріяв, стати лікарем хотів.
Війна. Михайло з першим пострілом на фронті,
Всі двадцять п’ять годин в добі він у бою.
Ще не з’явився сонця край на горизонті –
Воєнний медик вже готовий і в строю.
В бою загинув, куля вибір свій зробила,
Скосила смерті та надщерблена коса.
Дружині рідній серце надвоє розбила,
Пройшла життям глибока чорна полоса.
Меморіальна дошка Дарчичу на школі,
Де юність молодецька вся пройшла,
Вже мав би п’ятдесят, по Божій волі,
Коли б та смерть шалена не знайшла.
Тепер він символ Слави України,
Геройський син у батька і села.
І приклад всім, і спомин для дружини,
Яка у ньому людяність була.
Микола Савчук 01.04.23
