учанка Марина Борозенець виховує 10-річного сина Романа з діагнозом “розлад аутистичного спектру”. Хлопчик не розмовляє, проте як і всі такі діти є чутливим та зчитує емоції, – пише Суспільне.
У Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, який відзначають щорічно 2 квітня, Суспільне розповідає історію жінки та яким був шлях до постановки діагнозу сина.
На особливості своєї дитини Марина Борозенець звернула увагу, коли Роману був рік і 10 місяців: малюк не реагував на ім’я, не відгукувався, не повертав голову, коли його кликали. Каже: до півтора року хлопчик ще комунікував, потому мовлення пропало.
“Поступово, почався регрес всіх навичок: не дивиться в очі, не фіксує погляд. В нього пропав вказівний жест. Ми почали звертатися до лікарів. Перша стандартна фраза, яку я чула майже від усіх: “Що ви хочете, це хлопчик, вони пізніше розвиваються, вони пізніше починають говорити”, – сказала жінка.
Попри особливості поведінки Романа до трьох років луцькі лікарі переконували, що з сином все добре, – зазначила лучанка. Каже: у Львові медики здивувалися, чому дитина ретельно не обстежена.
У п’ятирічному віці Рома з мамою прийшли в громадську організацію “Повір у себе”, що, зі слів Марини, суттєво змінило її погляд на проблему.
“Це був, напевно, такий мій перший крок до приняття своєї дитини, до визнання діагнозу. По-перше, я побачила, що не тільки в однієї моєї дитини така проблема. По-друге, я побачила, що є діти в 10 років, 12, є різні”, – говорить Марина Борозенець.
Уже п’ять років Марина Борозенець є заступницею голови ГО “Повір у себе”. Каже: за цей час зрозуміла, наскільки важливою є підтримка мам і стабілізація їхнього психічного й емоційного стану.
“Коли мама нервова, засмучена, коли мама не бачить, як далі рухатись – це дуже негативно впливає на дитину. Як тільки мама стабілізує свій стан, починається якесь таке рутинне життя: ходіння на заняття, буденні справи – дитина починає вирівнюватись, заспокоюватись”, – зазначила лучанка.
Як розповіла психологиня Наталія Щерба, в дітей з розладами аутичного спектру дуже часто присутні поведінкові порушення, тому потрібно розуміти, що дитина хоче сказати своєю поведінкою.
“Рома не розмовляє, але добре розуміє звернену мову. Бувають інколи поведінкові порушення, але ми знаємо, що їх провокує і можемо йому допомогти подолати певну ситуацію. Ми розвиваємо ті навички, які насамперед потрібні для повсякденного життя”, – сказала фахівчиня.
З такими дітьми треба навчитися жити, приймати їх, а вони дарують багато любові і радості, – каже мама Романа.
“Для мене найбільше зараз значення мають людські стосунки, щоб він відчував себе спокійно, затишно, щоб йому було добре і, відповідно, все наше життя налаштоване так, щоб максимально могти забезпечувати його реабілітацію”, – каже Марина Борозенець.
Діти з аутизмом потребують багато соціальних послуг, говорить Марина Борозенець, однак більшість із них батьки організовують самотужки. Додає: насамперед необхідно створити центри денного перебування та допомоги людям із аутизмом після 18 років.
На обліку з аутизмом у Луцьку перебуває 125 людей, із яких 116 – це діти, – розповіла Суспільному телефоном завідувачка дитячого відділення обласної психіатричної лікарні Валентина Наконечна. Каже: ця статистика не відображає реальної ситуації,
“Не всі звертаються, не всі хочуть афішувати, тому статистика виглядає на тлі світових статистичних даних маленькою, я так думаю. Батьки звертаються, але не хочуть афішувати. А от заводити картку в психіатричній лікарні, щоб був облік, не хочуть. На жаль, є таке”, – зазначила психіатриня.
Довідково: Загальноприйнята в наукових колах причина аутичного спектру – це генетичний фактор. Внаслідок мутації генів починається процес порушення нейророзвитку, який викликає клінічну симптоматику аутизму.
