Музика завжди була невід’ємною частиною людської культури і духвності, але ось уже декілька десятиліть поспіль музика просто – таки злилася із нашим життям. Та й ми теж в певному сенсі стали музикою….
Талановитий 58 – річний діджей Валерій Козлович, знаний усім, як «Dj – Leon» розповів про свою незвичну роботу, розкрив чимало професійних секретів і поділився планами на майбутнє.
Чому саме псевдонім «Dj – Leon» ?
Я – по батькові – Леонідович. Пригадую, що тато теж підписувався завжди цим так званим псевдонімом. Як відомо, чимало діджеїв полюблять пафосні імена, незрідка – анлійською мовою. А ось «Леона – кілера» знають усі.
Як Ви підбираєте музику для молодого покоління, незважаючи на різницю у віці?
Найголовніше для мене – вдале підбирання музики. Справжній діджей відчуває людей, а не підлаштовує відвідувачів на свій розсуд та музичне вподобання. Чимало хто, керується таким правилом, тому не завжди мають можливість «спіймати» музику. Зізнаюсь, я спостерігаю за молоддю, за її сьогоднішніми смаками. З дитинства я почав відчувати музику. Спочатку училище, потім – юнацькі дискотеки.
До слова, Валерій Козлович не має шкідливих звичок, полюбляє вести активний спосіб життя. Надає перевагу плаванню, їзді на велосипеді.
Чи не боїтеся конкурувати з молодими діджеями?
Існує чимало талановитих юнаків, які працюють у цій сфері. Не заперечую, що я від деяких «відстаю», але я їх називаю «колегами». До слова, мені імпонують такі діджеї, як: Dj Konstantin Ozeroff & Dj Sky. Неодноразово чув їхнє виконання наживо.
Коли Ви зрозуміли, що бажаєте себе знайти серед нічної музики?
До слова, я служив у міліції. 3 2002 року, коли було 25 років вислуги, пішов на пенсію. Згодом, був охоронцем у ресторані. У тамтешньому закладі грала жива музика, і це мене надихнуло бути діджеєм. До слова, мене ще досі пам’ятають відвідувачі, як шанувальника музики. Окрім, роботи у Луцькому нічному закладі «Hollywood», демонструю музику і в Любомльському клубі. Зізнаюсь, у районах значно більше ціниться робота діджея.
Не втомлює нічний режим?
Я звик до нічного життя. Під час служби, у юнацькі роки, я частенько мав вечірні чергування, пізніше – робота у нічній порі.
Коли я відтворюю музику, люди реагують веселими танцями та відгуками, а мені це – на втіху. Коли є задоволені відвідувачі – я не відчуваю втоми.
Що Ви робите, аби залишатися у тренді?
Надихаюся музикою.
Ви часто відвідуєте вечірки?
Зовсім ні. Жінка моя не зрозуміє (сміється- примітка).
Що не вистачає сучасному діджеїнгу?
Н мій погляд, нині вистачає усе. Як відомо, інтернет наповнює різноманітний музичний простір. Апаратура також у доступі. У мене також є власне обладнання.
Ваші подальші плани?
До слова, я – машиніст баштового крану. Зізнаюсь, чимало підприємств пропонують нині мені роботу у цій сфері. Також маю пенсію. Утім, маю намір і надалі надихати усіх музикою.
Побажання читачам «Волинь infa»
Не лежати на дивані, рухатися, і ще раз рухатися!
АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА
