Тарас свого часу брав участь в АТО, де набув бойового досвіду. Потім демобілізація і повернення до мирного життя. Після широкомасштабного вторгнення чоловік мав законне право не йти на службу до війська – він єдиний син у мами, яка має інвалідність ІІ групи.
Та зваживши усе, Тарас вирішив: його досвід нині потрібен Україні – зібрав речі і пішов до військкомату. Зараз він служить у 100 окремій бригаді територіальної оборони, повідомляють на фейсбук-сторінці “Військо України“.
Тарас проходив строкову службу в армії у 2012-2013 роках, потім підписав контракт, тож брав участь у бойових діях від початку російської агресії, зокрема, у “гарячому” Дебальцевому.
У 2017 році він звільнився з армії й почав періодично їздити за кордон, поєднуючи роботу з подорожами.
Після повномасштабного російського вторгнення Тарас одразу не пішов до війська, адже мав відстрочку, залишаючись опікуном для своєї матері, у якої ІІ група інвалідності. Але довго не зміг спостерігати за підступними діями ворога і, все-таки, повернувся до лав Збройних Сил України, розуміючи, що може бути корисним.
Нині чоловік займається охороною особового складу, який несе службу на зенітно-ракетних комплексах.
“Оператори постійно сидять у машинах, стежать за радарами, тож не можуть самі себе охороняти. Тому у нас служить взвод охорони, який виставляє оточення, бойові пости по периметру. І так день у день. У нас мобільна група протиповітряної оборони, їздимо по всій Україні. Бувало, місцеві жителі казали, що у них над селом постійно літали ракети, але як тільки ми приїхали, уже взагалі нічого не літає”, – розповідає Тарас.
Захисник переконує, що перемога буде за Україною:
“Може ворог, надіється, що ми здамося, але ні – ми будемо боронити нашу землю до кінця”
