Нинішній період в історії луцької «Волині» доречно назвати занепадом, оскільки, окрім того, що із травня 2017-го «хрестоносці» не з’являлися в Прем’єр-лізі, так із початком війни фактично призупинили існування. Наразі варто згадати, який вигляд мала луцька команда у своєму крайньому на цей час сезоні в УПЛ, – пише Район.
У матчах елітного дивізіону ігрову практику отримало відразу троє голкіперів: Артем Кичак, Віталій Неділько й Андрій Марчук. Найбільше часу в основі того сезону провів вихованець київського «Динамо» Артем Кичак, який після Луцька перебрався до донецького «Олімпіка».
Також воротар мав досвід гри у Європі, провівши сезон в Угорщині, після чого знову повернувся до України, де виступав за «Олімпік» та «Верес», а зараз захищає кольори київської «Оболоні».
Серед волинян зразка сезону 2016/17 знайшлося місце чотирьом нинішнім представникам Прем’єр-ліги, зокрема Сергій Логінов одразу після вильоту луцької команди з УПЛ перейшов у «СК Дніпро-1», з яким вийшов до елітного дивізіону, а на початку лютого 2023 року приєднався до «Олександрії».
Роман Никитюк покинув «Волинь» у грудні 2018, після чого в кар’єрі футболіста були «Рух», «Минай», знову «Волинь», куди він заглянув на пів року, а також «Карпати Галич», «Гірник-Спорт» та «ПФК Львів», із яким Роман, зараз бореться за виживання в УПЛ.
Юлій Романюк був серед тих, хто грав у крайньому матчі «хрестоносців» в УПЛ та ще до кінця 2017 року виступав за луцьку команду, після чого на правах вільного агента перейшов до одеського «Чорноморця». Далі футболіст на довго не затримувався, провівши по пів року в футболках «СК Дніпро-1», «Агробізнесу» та «Руху», а зараз є гравцем «Металіста».
Ще один представник Харкова Владислав Дмитренко виступає за «Металіст-1925». У Луцьку футболіст, після вильоту із УПЛ, залишився на сезон 2017/18, де боровся за збереження прописки у Першій лізі. Пізніше поїхав до Німеччини, а влітку 2019-го повернувся в Україну.
Мабуть, найвідомішим зі складу луцької команди того сезону є Артем Шабанов, який запам’ятався своїми виступами за київське «Динамо», та навіть виходив у футболці національної збірної України.
У Луцьку футболіст затримався до січня 2017, після чого по пів року провів у «Сталі» із Краматорська та донецькому «Олімпіку», а взимку 2018-го приєднався до столичного клубу.
Єдиним легіонером у волинян того сезону був словенець Міха Горопевшек, який хоч і був номінально центральним захисником, проте за скрутних обставин луцького клубу неодноразово виходив на позиції нападника, про що свідчать дев’ять забитих голів у 49 матчах за «хрестоносців».
Після «Волині» Міха пограв у мінському «Динамо» та «Чорноморці», в Одесі футболіст не закріпився, відтак після закінчення контракту на рік залишився без ігрової практики, а тепер виступає у чемпіонаті Кіпру.
Варто зазначити, що серед футболістів, які грали в пам’ятному сезоні 2016/17 за «Волинь», є справжні герої. Так можна назвати Андрія Богданова та Дмитра Задерецького, які з перших днів війни захищали Київ та Чернігів відповідно.
Після волинського періоду Андрій Богданов перейшов до «Олімпіка», де в наступному сезоні об’єднався з іншим вихованцем школи київського «Динамо» Артемом Кичаком, про якого ми згадували раніше.
Далі у кар’єрі півзахисника відбувся річний вояж до польського чемпіонату та повернення в Україну, де Андрій грав за чернігівську «Десну» та «Колос» із Ковалівки. Із перших днів повномасштабного наступу агресора футболіст вступив до київської територіальної оборони.
Дмитро Задерецький найбільш відомий українському поціновувачу футболу, як «рудий» Віталія Кварцяного, саме 20-ка луцької команди свого часу подавав великі надії та дивував своєю грою на фланзі у доволі молодому віці. Дмитро покинув «Волинь» відразу після сезону 2016/17.
Подальшу його футбольну кар’єру важко назвати вдалою, адже талановитий гравець виступав за клуби з нижчих ліг українського футболу та навіть грав у теребовлянській «Ниві» з чемпіонату Тернопільської області. Із початком повномасштабної війни Задерецький долучився до оборони рідного Чернігова.
«Дуже багато мирних жителів помирає. Йде артобстріл, а люди, що стояли в черзі в аптеку чи за хлібом, під нього попадають, відтак дуже багато жертв серед мирного населення. Це найприкріше», – розповідав Дмитро Задерецький про найстрашніші моменти війни із Чернігова, який на той час перебував у облозі та під постійними обстрілами.
Не обійшовся той історичний склад «Волині» і без, так би мовити, зрадників, адже дехто з футболістів переїхав до країни-агресора під час війни, серед них: Редван Мемешев, Сергій Петров та Олега Гуменюк, які, попри вторгнення, грали в росії, щоправда, останній це робив ще до повномасштабного вторгнення, проте навіть у 2016 та 2018 перехід до тимчасово окупованого Криму не робить йому честі.
Варто зазначити, що ексфутболіст луцької команди Редван Мемешев, який до того ж виступав за молодіжну збірну України та відзначався забитими голам в жовто-блакитній футболці, є уродженцем Криму, де й зараз грає у невизнаному чемпіонаті півострова.
По завершенні сезону «Волині» в УПЛ, Мемешев пограв за «Карпати» та «Дніпро-1», після чого в кар’єрі футболіста були клуби із Білорусі, Казахстану та Криму.
Інший антигерой «хрестоносців» – Сергій Петров – також одягав футболку збірної України, щоправда, це були матчі юнацької команди віком до 16 років. Фактурний нападник був одним із улюбленців тодішнього головного тренера Віталія Кварцяного, проте після луцької команди форвард так ніде й не заграв, змінюючи клуб за клубом: «Зірка», «Львів», «Рух», «Металіст-1925», «Агробізнес», а влітку 2022-го переїхав до Криму, де грає за клуб із Алушти «Алустон-ЮБК».
«Я сподіваюсь, у нас вже є класний бомбардир. Я маю на увазі 17-річного Сергія Петрова. Сьогодні він поки що тільки доростає до Ібрагімовича Юнак досить агресивний, злий, у хорошому розумінні цього слова, фізично здоровий, але поки що, як кажуть, сирий. Через 2-3 роки згадаєте це прізвище (от ми й згадали – ред.)», – зізнався ще у 2014-му головний тренер луцької команди Віталій Кварцяний.
Олег Гуменюк, який також виступав за збірну України на молодіжному рівні, покинув стан «хрестоносців» ще на початку сезону 2016/17, перейшовши до «ТСК-Таврії», що утворилась 2014 року в окупованому Криму як аналог, а в російському розумінні – правонаступник сімферопольської «Таврії», яка перемагала у першому розіграші чемпіонату України. Далі футболіст перебрався до чемпіонату Молдови, а в 2018-му засвітився в ялтинській «Жемчужині».
Щодо того, що українські футболісти переходять у російські клуби, або ж залишаються в країні-агресорці, влучно висловився один із вищезгаданих футболістів, а саме Андрій Богданов.
«Для них футбол є важливішим ніж життя людей» – зазначив футболіст.
Якщо говорити про «Волинь» сучасну, то варто зазначити, що сезон 2022 року «хрестоносці» провели в аматорському чемпіонаті Волинської області. До складу команди входила переважно молодь.
Маємо великі сподівання, що луцька команда повернеться до елітного дивізіону українського футболу, де буде тішити своєю грою та перемогами.
