Як стало відомо, воїну Геннадію Андросюку, який загинув захищаючи Україну, присвятили вірш.
До слова, автор поезії –Mykola Savchuk
Хто знав, що та пора прийде збирати
Каміння порозкидане колись
Й прийдеться дітям нашим зброю брати,
Які ще вволю і не нажились.
Підступний «брат», вражина душогубна,
Нещадно землю нашу потоптав.
Здригнулась Україна миролюбна,
Народ на захист України став.
Дев’ятий рік лютує звір північний,
Вже й сам забувся, що тут загубив.
І до війни з нас кожен став дотичний,
Той звір у серці мир і спокій вбив.
Бо гинуть діти, воїни дочасні,
Везуть «Груз 200» в Ратно, в Якушів,
Біда прийшла, Андросюки нещасні,
Сумує Шацьк, Любомль і Любешів…
Геннадій впав в бою десь під Лиманом,
Йому було б ще тільки двадцять п’ять,
Пішло життя й покрилося туманом,
Без тебе, Гено, вже роки летять…
Без тебе, друже, не збулось кохання,
Не долюбив ти, не доцілував…
Лишилась в пам’яті лиш зустріч та остання,
О, як же ти кохання цінував.
Ще молоді батьки осиротіли,
Ще п’ятдесят нема для них обох,
А так онуків від тебе хотіли,
Не дочекались внуків, бачить Бог.
Прийме земля тебе вже як героя,
Героєм став, святе твоє ім’я.
Святий твій батько Коля, мати Зоя
І вся родина, вся сім’я твоя.
Віддав життя своє за Україну,
Вони тебе віддали на війну,
Ти там помер в бою за Батьківщину,
Здобувши вічність за таку ціну.
Спасибі Вам, Андросюки рідненькі,
А сину – слава, слава і спокій.
Від Президента, України-Неньки
Низький уклін родині дорогій.
Микола Савчук 12.12.22